ІВАН БУЧКО – ПАСТИР В ЕКЗИЛІ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2024-17-145-154Ключові слова:
Іван Бучко, Ватикан, Греко-Католицька Церква, біженці, Католицька акціяАнотація
Показано особливості церковної праці та громадської діяльності архиєпископа Греко-Католицької Церкви Івана Бучка – Апостольського візитатора українців-католиків у Західній Європі, номінованого асистентом папського трону та графом Риму, титулярного архиєпископа з титулом Леокадійський, консультатора Конгрегації Східних церков.Розкрито його стійку позицію щодо захисту національних прав українців у Другій Речі Посполитій, під час пацифікації; сприяння розголосу подій Голодомору українців у радянській Україні 1932–1933 рр. серед дипломатів європейських держав, зокрема Ватиканом.Виокремлено роль єпископа у проведенні Католицької акції на теренах Галичини у 1930-х роках, зокрема проведенні днів «Українська молодь – Христові». Закцентовано увагу на сподвижницькій діяльності Івана Бучка як єпископа-помічника митрополита Андрея Шептицького. Виокремлено роль єпископа І. Бучка у діяльності Українського допомогового комітету у Римі, порятунку від репатріації колишніх вояків дивізії «Галичина» із табору Ріміні. Відзначено роль у харитативній місії для українських біженців, у налагодженні освітнього і наукового життя української діаспори у західно-європейських країнах після завершення Другої світової війни. Стверджено сприяння І. Бучка у розбудові єпархій ГКЦ у Європі та Австралії, створенні нових екзархатів у Північній та Південній Америці.
Посилання
Архиєп. Бучко Іван почесний член НТШ – основоположник науково-культурного осередку НТШ в Сарселі. (1974, листопад). Вісті із Сарселю. Неперіодичний бюлетень Акції–С, 16. Париж; Мюнхен, 3.
Вибрані послання архиєпископа Івана Бучка, архипастиря скитальців: у 100-річчя його народження, 1891 – 1 жовтня 1991. (1991). Рим. https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/7085/file.pdf
Владика Іван Бучко титулярний архиєпископ Леокадійський. https://synod.ugcc.ua/data/vladyka-ivan-buchko-3385/
Горбачевський, Т. (2014). Львівська архидієцезія РКЦ у взаєминах з ГКЦ та радикальними ідеологіями у міжвоєнний період ХХ ст. Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 7. Львів.
Марусин, М. (2008). Архіпастир скитальців архиєпископ Іван Бучко. Львів: Опілля.
Миськів, П. (1949). Архипастир скитальників: преосвященний Кир Іван Бучко, титулярний єпископ м. Каді, Львівський єпископ-помічник, апостольський візитатор для українців католиків у Західній Європі, доктор св. Богослов’я, почесний доктор філософії та ін. (1915–1929–1949–1950). Рим; Париж, 5–6.
Місія й посвячення церкви в Стоянові. (1935, Грудень). Місіонер, 12.
Назарко, І. (б. р.) Архиєпископ Іван Бучко (1891–1974). https://docs.google.com/viewer?url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Nazarko_Irynei/Arkhyiepyskop_Ivan_Buchko_18911974.pdf
На Франківщині відзначають 100-річчя з дня народження владики Софрона Мудрого. (2023). https://risu.ua/na-frankivshchini-vidznachayut-100-richchya-z-dnyanarodzhennya-vladiki-sofrona-mudrogo_n144270
Паславський, І. (2003). Бучко Іван. Енциклопедія історії України: у 10 т. (Т. 1: А–В). Київ: Наукова думка.
Потерейко, Х. (2023). «Будь завжди вірним Христові!»: 90 років тому на заклик митрополита Андрея понад 100 тисяч молодих українців склали присягу вірності Христові. https://ugcc.ua/data/bud-zavzhdy-virnym-hrystovi-90-rokiv-tomuna-zaklyk-mytropolyta-andreya-ponad-100-tysyach-molodyh-ukrayntsiv-sklaly-prysyaguvirnosti-hrystovi-2640/
Сергійчук, В. (наук. ред.). (2005). Митрополит Андрей Шептицький у документах радянських органів державної безпеки (1939–1944 рр.). Київ.
Терещук, Г. (2023). Реакція Ватикану на Голодомор в Україні: чи належно реагував Святий престол. Радіо Свобода. https://www.radiosvoboda.org/a/holodomorvijna-kreml-stalin/32697086.html
Український допомоговий комітет у Римі. (б. р.). https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%
BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%83_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%96Урядовий вісник Апостольського Візитатора українців у Західній Європі. (1949, січень). Рим, 1.
У пам’ять Архиєпископа скитальців владики Івана Бучка. (1999). Патріярхат. Греко-католицьке аналітичне видання, 12(348).
Щур, М. (2021, 10 березня). Від знищеної Сталіним до глобальної церкви – шлях УГКЦ після псевдособору. Інтервʼю з Олегом Турієм. https://www.radiosvoboda.org/a/ugcc-psevdosobor-greko-katolyky/31142278.html
Archbishop Miroslav Stefan Marusyn. (б. р). http://www.catholic-hierarchy.org/bishop/bmarusyn.html
Behen, O. (2009). Akcja Katolicka i ukraińskie organizacje katolickie w Małopolsce Wschodniej w okresie międzywojennym. Lublin: Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Jana Pawła II.
