ВІД «КОЛЕКТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ» ДО «ПАМ’ЯТІ ГРУП» ТА ПОСТПАМ’ЯТІ: ДО ПИТАННЯ РОЗВИТКУ І СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ У СТУДІЯХ ПАМ’ЯТІ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2020-13-257-288Ключові слова:
студії пам’яті, колективна пам’ять, культурна пам’ять, постпам’ять, рецепція, Алейда Ассман, Астрід Ерл, Вульф КанстейнерАнотація
Проаналізовано етапи становлення і трансформації в дослідженнях колективної пам’яті від конструктивістського розуміння характеру спогаду до трактування пам’яті та науки історії як двох модусів спогаду в культурній пам’яті; сучасні тенденції в студіях пам’яті до індивідуалізації спогаду і проблеми рецепції як зворотного боку продукування пам’яті. В окреме дослідницьке поле виділено постпам’ять, медіатизацію пам’яті та значення досліджень Голокосту в сучасних студіях пам’яті. Помітний з кінця 1970-х років сплеск зацікавлення пам’яттю у подальші два десятиліття переріс у справжній «бум пам’яті», «меморіальну епоху» і навіть «індустрію пам’яті». Проблематика пам’яті та історичного досвіду привертала увагу дослідників і зі середини 1990-х років стала провідною в сучасній теорії історії. Відбулося зближення історії та пам’яті – історія не розпочинається з моменту закінчення соціальної пам’яті, а в культурній пам’яті наука історія та пам’ять є двома модусами спогаду (А. Ассман), існують різні «модуси запам’ятовування» з розумінням того, що минуле не дано й щораз реконструюється і репрезентується (А. Ерл). Зазначено, що нівелювання особи в колективній пам’яті «колективним» призвело до індивідуалізації спогаду, розуміння колективної пам’яті як поєднання індивідуальних спогадів. Дедалі більша увага звернена до проблем рецепції – створені образи минулого аудиторія не сприймає у закладених творцями значеннях, прочитує у різний спосіб, а відтак долучається до продукування пам’яті.Тому слід враховувати зв’язки між традиціями репрезентацій, творцями пам’яті та її споживачами, тобто бачити відкритий діалог об’єкта, продуцента і споживача в процесі творення значень (В. Канстейнер). Простежено, що в епоху цифрових технологій пам’ять медіатизується, на зміну пасивному споживачу прийшла мінлива «мережева аудиторія», а «рамки пам’яті» сьогодні визначені медіями. Актуалізується дослідження постпам’яті – «вторинних спогадів», коли пережиття предків визначає особистісне формування нащадків із навіть витісненням власних спогадів і привласненням чужих.Стверджується, що розуміння того, що минуле не є лише надбанням істориків, воно наявне в житті кожного як суперечливі претензії та обов’язки, які визначають сьогодення і майбутнє, а сучасність маніпулює минулим, залучає «тільки ту частину минулого, яка покликана освітити чи затінити його»; конструктивність комунікативної пам’яті та «етнізація страждання» з відкиданням плюральності й селективною амнезією є викликом і водночас можливістю студій пам’яті насамперед щодо недавнього минулого.
Посилання
Assman, A. (2012). Prostory spohadu. Formy ta transformatsii kulturnoi pamiati (K. Dmytrenko, L. Doronicheva, O. Yudin, Trans.). Kyiv: Nika-Tsentr [in Ukrainian].
Assman, A. (2014). Dlinnaia ten proshlogo. Memorialnaia kultura i istoricheskaia politika (B. Khlebnikova, Trans.). Moscow: Novoie literaturnoie obozreniie [in Russian].
Assman, A. (2016). Novoie nedovolstvo memorialnoi kulturoi (B. Khlebnikova, Trans.). Moscow: Novoie literaturnoie obozreniie [in Russian].
Assman, Ya. (2004). Kulturnaia pamiat: Pismo. pamyat o proshlom i politicheskaya identichnost v vysokikh kulturakh drevnosti / (M. M. Sokolskaia, Trans.) Moscow: Yazyki slavianskoi kultury [in Russian].
Assmann, А., & Conrad, S. (2010). Introduction. In A. Assmann, S. Conrad (Eds.), Memory in a Global Age. Discourses, Practices and Trajectories (pp. 1‒16). London: Palgrave Macmillan UK [in English].
Confino, A. (2011). History and Memory. In A. Schneider, D. Woolf (Eds.), The Oxford History of Historical Writing (Vol. 5, pp. 36‒51). New York: Oxford University Press [in English].
Conway, M. А. (1995). Flashbulb memories. Essays in cognitive psychology. Hove: Psychology Press [in English].
Domanska, E. (2012). Istoriia ta suchasna humanitarystyka: doslidzhennia z teorii znannia pro mynule (V. Sklokina, Trans.; V. Sklokin, S. Troian, Eds.). Kyiv: Nika-Tsentr [in Ukrainian].
Dzhadt, T. (2011). «Mesta pamiati» Piera Nora: Chi mesta? Chia pamiat? In Imperiya i natsiya v zerkale istoricheskoy pamyati. Sbornik statey (pp. 45‒74). Moscow: Novoye izdatelstvo [in Russian].
Erll, A., Nünning, A., & Young, S. B. (Eds.). (2008). Cultural Memory Studies. An International and Interdisciplinary Handbook. Berlin; New York: Walter de Gruyter [in English].
Erll, А. (2008). Cultural Memory Studies: An Introduction. In A. Erll, A. Nünning, S. B. Young (Ed.), Cultural Memory Studies. An International and Interdisciplinary Handbook (pp. 1‒15). Berlin, New York: Walter de Gruyter [in English].
Fransua, E. (2011). «Mesta pamiati» po-nemetski: kak pisat ikh istoriiu? In Imperiia i natsyia v zerkale istoricheskoi pamiati. Sbornik statei. Moscow: Novoye izdatelstvo [in Russian].
Freeman, L. A., Nienass, B., & Daniell, D. (Eds.). (2014). Silence, screen, and spectacle: Rethinking Social Memory in the Age of Information and New Media. New York; Oxford: Berghahn Books [in English].
Ginzburg, K. (2004). Ot Varburga do Gombrikha. In K. Ginzburg (Ed.), Mify – emblemy – primety: Morfologiia i istoriia. Sbornik statei. (S. L. Kozlova, Comp.). Moscow: Novoie izdatelstvo [in Russian].
Hahn, H. H., Traba, R., & Kończal, K. (Ed.). (2009). Deutsch-polnische Erinnerungsorte. Polsko-niemieckie miejsca pamięci. Reader dla Autorek i Autorów artykułów nt. polsko-niemieckich miejsc pamięci. Maszynopis (4th ed.). Berlin [in German and Polish].
Hirsch, M. Postmemory. Postmemory.net. Retrieved from http://www.postmemory. net/ [in English].
Hirsch, M. (2008). The Generation of Postmemory. Poetics Today. International Journal for Theory and Analysis of Literature and Communication, 29 (1), 103‒128 [in English].
History and Memory. Retrieved from http://www.jstor.org/journal/histmemo [in English].
Hoskins, A. (2014). The Mediatization of Memory. In K. Lundby (Ed.), Mediatization of Communication (pp. 661‒679). Berlin: De Gruyter Mouton [in English].
Hrinchenko, H. (2009). Kolektyvna (sotsialna) pamiat: krytyka teorii ta metodu doslid- zhennia. Skhid-Zakhid: Istoryko-kulturolohichnyi zbirnyk, 13–14, 11‒24 [in Ukrainian].
Kansteiner, W. (2002). Finding Meaning in Memory: A Methodological Critique of Collective Memory Studies. History and Theory, 41 (2), 179–197 [in English].
Khalbvaks, M. (2005). Kollektivnaia i istoricheskaia pamiat. Neprikosnovennyi zapas, 2–3 (40–41), 8‒27. Retrieved from http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/ha2.html [in Russian].
Khalbvaks, M. (2007). Sotsialnyie ramki pamiati (S. N. Zenkina, Trans.). Moscow: Novoie izdatelstvo [in Russian].
Khirsh, M. (2016, Iiun 17). Chto takoie postpamiat. Uroki istorii. XX vek. Retrieved from https://urokiistorii.ru/article/53287 [in Russian].
Kis, O. (2010). Kolektyvna pamiat ta istorychna travma: teoretychni refleksii na tli zhinochykh spohadiv pro Holodomor. In H. Hrinchenko, N. Khanenko-Frizen (Eds.), U poshukakh vlasnoho holosu: Usna istoriia yak teoriia, metod ta dzherelo (pp. 171‒191). Kharkiv: PP «TORHSIN PLIUS» [in Ukrainian].
Kończal, K. (Ed.). (2014). (Kon)teksty pamięci. Antologia. Warsaw: Narodowe Centrum Kultury [in Polish].
Kuhn, A., Biltereyst, D., & Meers, P. (2017). Memories of Cinemagoing and Film Experience: An introduction. Memory Studies, 10 (1), 3–16 [in English].
Lozinskaia, A. (2016, Oktiabr 21). Marianna Khirsh: «Yest raznitsa mezhdu postpamiatiu i mobilizatsiiei patrioticheskikh chuvstv». Uroki istorii. XX vek. Retrieved from https://urokiistorii.ru/article/53499 [in Russian].
Memory studies. Retrieved from http://journals.sagepub.com/home/mss [in English].
Meyers, O., Neiger, N., & Zandberg, E. (Ed.). (2011). On Media Memory. Collective Memory in a New Media Age. New York: Palgrave Macmillan [in English].
Navitskyi, U. (2009). «Ubohi pamiattiu»: yak mynule zvodyt samist ta Inshoho razom. Skhid-Zakhid: Istoryko-kulturolohichnyi zbirnyk, 13–14, 25‒46 [in Ukrainian].
Niven, B., & Berger, S. (2014). Introduction. In S. Berger, B. Neven (Eds.), Writing the History of Memory (pp. 1‒23). London; New Delhi; New York; Sydney: Bloomsbury [in English].
Nora, P. (2014). Teperishnie, natsiia, pamiat (A. Riepa, Trans.). Kyiv: TOV «Vydavnytstvo “Klio”» [in Ukrainian].
Obolenska, H. M. (2012). Fenomen «pamiat-spalakh»: psykholohichni vlastyvosti i kharakterystyky. [The phenomenon of «memory-flash»: psychological properties and characteristics]. (Extended abstract of Candidate’s thesis). Kharkiv [in Ukrainian].
Olick, J. K. (2007). The Politics of Regret: On Collective Memory and Historical Responsibility. New York: Routledge [in English].
Olick, J. K, Vinitzky-Seroussi, V., & Levy, D. (Ed.). (2011). The Collective Memory Reader. New York: Oxford University Press [in English].
Polsko-niemieckie miejsca pamięci. Deutsch-Polnische erinnerungsorte. Retrieved from http://www.cbh.pan.pl/pl/projekty-naukowe/polsko-niemieckie-miejsca-pami%C4%99ci-deutsch-polnische-erinnerungsorte [in Polish and German].
Saryusz-Wolska, M. (2009). Wprowadzenie. In M. Saryusz-Wolska (Ed.), Pamięć zbiorowa i kulturowa. Współczesna perspektywa niemiecka (pp. 7‒38). Krakow: Universitas [in Polish].
Shatska, B. (2011). Mynule – pamiat – mit (O. Herasym, Trans.). Chernivtsi: Knyhy ‒ ХХІ [in Ukrainian].
Tumblety, J. (2013). Introduction. Working with memory as sourse and subject. In J. Tumblety (Ed.), Memory and History: Understanding Memory as Source and Subject (pp. 1‒32). New York: Routledge [in English].
Vasilyev, A. (2004). Sotsialnaia pamiat na podmostkakh teatra novykh media. Novoie literaturnoie obozreniie, 128 (4/2014). Retrieved from http://www.nlobooks.ru/node/5289 [in Russian].
Volkmer, I. (Ed.). (2006). News in Public Memory: An International Study of Media Memories across Generations. New York: Peter Lang Inc., International Academic Publishers [in English].
Winter, J. M. (2006). Remembering War: The Great War Between Memory and History in the Twentieth Century. New Haven: Yale University Press [in English].
Yurchuk, Yu. Neznannia yak zvorotnii bik polityky pamiati. Ukraina moderna. Retrieved from http://uamoderna.com/demontazh-pamyati/yurchuk-politics-of-memory [in Ukrainian].
Zerubavel, Ya. (2011). Dinamika kollektivnoi pamiati. In Imperiya i natsiya v zerkale istoricheskoy pamyati. Sbornik statey (pp. 10‒29). Moscow: Novoie izdatelstvo [in Russian].
