ЛИСТИ З ФРОНТУ І НА ФРОНТ ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В ГАЛИЧИНІ

Анотація

Стаття є спробою проаналізувати листування галицьких українців з фронту і на фронт; визначити можливості та обмеження епістолярію як історичного джерела; виявити ключові теми листів часу Першої світової війни. По суті, війна спричинила «бум листів» між домом і фронтом. Кожен лист мав свою історію написання, відправлення /доставки, і, врешті, читання. З’ясовано, що листування було майже єдиним способом дізнаватися якусь інформацію про близьких людей і відображало повсякденні, світоглядні, культурні, політичні уявлення того часу. До того ж під час війни вміння писати стало своєрідним привілеєм письменних людей, що давало змогу заробляти кошти завдяки організації спеціальних канцелярій для написання листів для неграмотних. У статті також йдеться про функціонування пошти, цензури; висвітлено теми релігійності, життя і смерті, сприйняття ворога, реакції на російську окупацію в Галичині, опис місця проживання. Проаналізовано листування між чоловіками, які перебували на фронті, та їхніми родичами (головно дружинами), які залишилися в тилу. Не всі родинні комплекси листів збереглися повними – переважає кореспонденція в один бік. Усі ці тексти різняться за рівнем освіченості, їхній зміст залежав від соціального стану, національності, віросповідання, світогляду. Попри відмінні інформаційні дані, які стосувалися тої чи тої пари, листи мали подібне емоційне забарвлення, пов’язане з переживанням за рідних.Тексти спрямовували в майбутнє із сподіванням якнайшвидшого закінчення війни. Зазначено, що війна зумовила трансформацію традиційних сімейних взаємин, дала змогу жінці відчути себе в ролях, які традиційно належали чоловікам. Листи засвідчують, що не існувало універсальних правил поведінки. Та чи та сім’я мала свої межі «допустимих» тем для розмов, впливів один на одного.