СВІТ ЕМОЦІЙ В УЯВЛЕННЯХ МЕШКАНЦІВ МІСТЕЧОК ГАЛИЧИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33402/up.2020-13-187-204

Ключові слова:

Галичина ХІХ ст., історія емоцій, інтелігенція ХІХ ст., гендерні взаємини

Анотація

За матеріалами мемуаристики другої половини ХІХ – початку ХХ ст. проаналізовано практики переживання різноманітних емоцій мешканцями містечок Галичини та їхнє відображення в історичних джерелах. Серед них у дослідженні наявні листи та спогади О. Барвінського, Т. Реваковича, І. Онишкевича, Є. Олесницького, І. Франка, Т. Грушкевича, Б. Лепкого, М. Рудницької та інших. Згідно зі спогадами, зроблено висновок, що мемуари того часу, авторами яких здебільшого були чоловіки, доволі скупо описують чуттєву сферу життя, без уваги на емоції, що супроводжували автора під час певних подій. У дослідженні вдалося виокремити типові сюжети, які мало кому вдавалося передавати беземоційно. Задля цього було охоплено якомога більше спогадів, аналіз яких дав змогу виокремити емоційні сюжетні лінії. Встановлено, що такими сюжетами є: розлука з рідними та батьківською домівкою, дружні та конфліктні стосунки, втрата близьких, успіхи чи неприємності у професійній сфері, взаємини в родині. Окрему увагу приділено гендерним питанням, де проаналізовано зміст кореспонденції, саме тут найбільше значення приділено коханню та почуттям; листування відомих письменників чи політиків містили велику кількість емоційних смислів, у яких розкривалася зовсім інша особистість, не притаманна тому образу, який звикли бачити інші. На основі цього з’ясовано, що історія емоцій галицької інтелігенції другої половини ХІХ – початку ХХ ст., хоча й містить суб’єктивний вимір, тісно пов’язана зі стандартними моментами біографії та суспільними відносинами. Особливо виразно це простежено на прикладах міжнаціональних суперечностей. Звернено увагу на те, що переживання автором тих чи тих подій відображають використані епітети, порівняння, смислове наповнення слів тощо. Виявлено, що дослідження історії галицьких родин крізь призму емоцій дає змогу дещо відійти від стандартного розуміння тогочасного гендерного розподілу ролей, а також уявлень людини про смерть і життя після смерті.

Посилання

Arkusha, O. (2014). Povsiakdenne zhyttia ukrainskoho intelihenta u Lvovi kintsia XIX – pochatku XX stolittia (za materialamy fondu rodyny Hrushkevychiv). In K. Karolczak & Ł. T. Sroka (Ed.), Lwów: miasto – społeczeństwo – kultura. Studia z dziejów miasta (Vol. 9, pp. 210–243). Kraków: Wydawnictwo naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego [in Ukrainian].

Barvinskyi, O. (2004). Spomyny z moho zhyttia (A. Shatska & O. Fedoruk, Ed.). (Vol. 1). Kyiv [in Ukrainian].

Bobykevych, O. (1992). Spohady z moikh rokiv. In «V svoii khati svoia pravda…»: Storinky istorii Stryia (p. 43). Stryi [in Ukrainian].

Cherchovych, I. (2013). Emansypatsiia zhinok v interpretatsiiakh natsionalnoi elity Halychyny druhoi polovyny ХІХ – pochatku ХХ stolit. Ukrainoznavchyi almanakh, 14, 86–90 [in Ukrainian].

Chernetskyi, A. (2001). Spomyny z moho zhyttia. Kyiv [in Ukrainian].

Diadiuk, M. (Ed.). (1998). Milena Rudnytska. Statti, lysty, dokumenty. Lviv [in Ukrainian].

Dilo (Lviv). (1885, Sichen 17) [in Ukrainian].

Dilo (Lviv). (1885, Sichen 26) [in Ukrainian].

Dilo (Lviv). (1890, Liutyi 16), 37 [in Ukrainian].

Dilo (Lviv). (1891, Lystopad 2) [in Ukrainian].

Dilo (Lviv). (1891, Lystopad 4) [in Ukrainian].

Dilo (Lviv). (1891, Zhovten 2) [in Ukrainian].

Gazeta Narodowa (Lviv). (1883, Lipiec 10), 154 [in Polish].

Hnatiuk, M. (Ed.). (2011). Spohady pro Ivana Franka. Lviv [in Ukrainian].

Kolomyiske slovo (Kolomyia). (1914, Berezen 26), 11 [in Ukrainian].

Kolomyiske slovo (Kolomyia). (1914, Cherven 25), 23 [in Ukrainian].

Kolomyiske slovo (Kolomyia). (1914, Kviten 16), 14 [in Ukrainian].

Kolomyiske slovo (Kolomyia). (1914, Kviten 19), 13 [in Ukrainian].

Kolomyiske slovo (Kolomyia). (1914, Lypen 16), 25 [in Ukrainian].

Kolomyiske slovo (Kolomyia). (1914, Sichen 29), 3 [in Ukrainian].

Lepkyi, B. (1967). Kazka moho zhyttia. New York [in Ukrainian].

Lev, V. (Comp.). (1970). Berezhanska zemlia. Istorychno-memuarnyi zbirnyk (Vol. 2) New York; Paris; Sydney; Toronto [in Ukrainian].

Melnychyk, B., Semenets, I., & Volynets, N. (Ed.). (1993). Berezhanshchyna u spohadakh emihrantiv. Ternopil [in Ukrainian].

Mudryi, M. (2014). Pokhorony ta mohyly: z istorii tvorennia u Lvovi ukrainskoho natsionalnoho prostoru v druhii polovyni XIX – na pochatku XX stolittia. In K. Karolczak & Ł. T. Sroka (Ed.), Lwów: miasto – społeczeństwo – kultura. Studia z dziejów miasta (Vol. 9, pp. 144–156). Krakow: Wydawnictwo naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego [in Ukrainian].

Olesnytskyi, Ye. (2011). Storinky z moho zhyttia (M. Mudryi, B. Savchyk, Comps.). Lviv: Medytsyna i pravo [in Ukrainian].

Shukhevych, S. (1991). Moie zhyttia. Spohady. London: Vydannia ukrainskoi vydavnychoi spilky [in Ukrainian].

Slovo (Lviv). (1886. Liutyi 12), 18 [in Ukrainian].

Tarnavskyi, F. (1981). Spohady: Rodynna khronika Tarnavskykh yak prychynok do istorii tserkovnykh, sviashchenytskykh, pobutovykh, ekonomichnykh i politychnykh vidnosyn u Halychyni v druhii polovyni XIX storichchia i v pershii dekadi XX storichchia. Toronto [in Ukrainian].

Завантаження

Опубліковано

2025-05-23