ПЕРШИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ РУСЬКИХ ЧИТАЛЕНЬ У ГАЛИЧИНІ (1848–1850)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33402/up.2020-13-119-136

Ключові слова:

історія руських читалень, історія читання в Галичині, Народний Дім у Львові, Коломия, Я. Головацький

Анотація

За матеріалами кореспонденції та спогадів, а також опублікованих джерел у дослідженні проаналізовано передумови створення та організацію руських читалень у Галичині, охарактеризовано номенклатуру літератури, яку отримали чи мали отримати учасники читалень для спільного користування, їхню мету та завдання. З’ясовано, як, де і ким були організовані перші руські читальні в Галичині у 1848–1850 рр., описано проблеми, з якими стикалися перші читальні, їхні форми діяльності для заохочення суспільства до розвитку. Підраховано кількість читалень, що діяли в Галичині. Простежено, що певний час реально діяли лише коломийська окружна читальня і трохи згодом читальня в Греко-католицькій семінарії. Досліджено причини майже цілковитої невдачі організаторів і керівників читалень, які не змогли забезпечити їхнього функціонування взагалі або на тривалий час. Розкрито діяльність Окружної читальні в Коломиї та руських читалень міста Львова. Підкреслено особливий вплив революції 1848 р. на створення читалень, що привело до зацікавлення своєю історією галицьких русинів (українців).На основі цього дослідження зроблено кілька висновків. По-перше, з’ясовано, що під впливом зростання громадської та національно-культурної активності в 1848–1850 рр. виникли спроби організувати діяльність перших у Галичині руських читалень. Саме це спонукало до заснування окружної читальні в Коломиї, двох читалень у Львові (в Народному Домі та Греко-католицькій духовній семінарії). По-друге, виявлено, що перші руські читальні в Галичині були товариствами чи не винятково руської інтелігенції, до яких не входили селяни та міщани. По-третє, читальні були одним з елементів сепарації русинів від галицьких поляків у національно-культурному житті. Брак місцевих руських видань, складнощі з доставкою необхідної літератури з-за кордону і неготовність галицьких русинів до такої нової форми організації громадського життя, самоосвіти і дозвілля не дали змоги першим руським читальням проіснувати тривалий час.

Посилання

93-tie zasidannia Holovnoi Ruskoi Rady 3–15 chervnia 1849 roku. (1849, Cherven 8 (20)). Zoria Halytska, 291 [in Ukrainian].

Didytskyi, B. (Ed.). (1853, July 8 (20)). Promova Vsechesnoho Mykhaila Kuzemskoho, Holovy Viddilu Halytsko-Ruskoi Matytsi, vyholoshena na zasidanni Viddilu 17 (29) chervnia 1853 roku. Zoria Halytska, 216 [in Ukrainian].

Hlystiuk, Y. (2007). Diialnist studentskykh tovarystv Hreko-katolytskoi dukhovnoi seminarii u Lvovi (1849–1914). Lviv: misto – suspilstvo – kultura, 6, 246–294 [in Ukrainian].

Holovatskyi, Y. (1885). Vydavnytstvo «Vinkiv» і «Zustände der Russinen» v 1846 i 1847 r. Literaturnyi zbirnyk Halytsko-ruskoi Matytsi, 1, 38 [in Ukrainian].

Holovatskyi, Y. (Comp.). (1850). Istorychnyi narys zasnuvannia Halytsko-ruskoi Matytsi ta zvit pershoho soboru ruskykh vchenykh ta liubyteliv narodnoi osvity. Literaturnyi zbirnyk Halytsko-ruskoi Matytsi, 58 [in Ukrainian].

Hrushevskyi, M. (Ed.). (1930). Materialy z hromadskoho i literaturnoho zhyttia Ukrainy XIX i pochatkiv XX stolittia (Vol. 5). Kharkiv; Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy [in Ukrainian].

Kolosovska, O. (2002) Biblioteka Narodnoho domu: z istorii formuvannia fondiv. Zapysky Lvivskoi naukovoi biblioteky im. V. Stefanyka, 9–10, 114–135 [in Ukrainian].

Lakuš, J. (2008). Reading Societies and their Social Exclusivity: Dalmatia in the First Half of the 19th century. Libellarium, 1 (1), 52–53 [in English].

Neubauer, J. (2007). General Introduction. In M. Cornis-Pope, J. Neubauer (Eds.), History of the literary cultures of East-Central Europe: junctures and disjunctures in the 19th and 20th centuries (Vol. 3, p. 16). Amsterdam; Philadelphia [in English].

Pavetskyi, A. (Ed.). (1850, Liutyi 25 (Berezen 9)). Zoria Halytska, 117 [in Ukrainian].

Pavetskyi, A. (Ed.). (1850, Traven 31 (Cherven 12)). Zoria Halytska, 279 [in Ukrainian].

Pavlyk, M. (1887). Pro rusko-ukraiinski narodni chytalni. Lviv: Tovarystvo imeni Shevchenka [in Ukrainian].

Peremyshl 16-ho maia. (1850, Traven 17 (29)). Zoria Halytska, 258 [in Ukrainian].

Shartie, R. (2003). Knigi, chitateli, chtenie. In V. Ferrone, D. Rosh (Eds.), Mir Prosvescheniya. Istoricheskiy slovar (pp. 295-303). Moscow: pamiatniki istoricheskoi mysli [in Russian].

Shekhovych, S. (1851, Cherven 25 (Lypen 5)). Vechornytsi narodni. Zoria Halytska, 427 [in Ukrainian].

Shekhovych, S. (1851, Liutyi 28 (Berezen 12)). Dumka do «Hadky pro rusku movu». Zoria Halytska, 162 [in Ukrainian].

Studynskyi, K. (Comp.). (1909). Korespondentsiia Yakova Holovatskoho v litakh 1835–49. Lviv: NTSH [in Ukrainian].

Synevodskyi, N. (1850, Cherven 14 (26)). Chutky z Kolomyiskoho pro chytalniu. Zoria Halytska, 302-303 [in Ukrainian].

Ustrii okruzhnoi slovianskoi chytalni z pohliadu zibrannia, kupuvannia, chytannia ta uzhytku knyh. (1849, Veresen 14 (26)). Zoria Halytska, 459-461 [in Ukrainian].

Vnesennia Sviashchennyka N. Synovodskoho do Kolomyiskoi okruzhnoi Rady, pryiniate ukhvaloiu tsiloho zibrannia. (1849, Veresen 14 (26)). Zoria Halytska, 458–459 [in Ukrainian].

Za Chortkivskoho. (1849, Hruden 13 (25)). Halytsko-ruskyi visnyk, 666 [in Ukrainian].

Zastyrets, Y. (1934). Z mynuloho chytalni bohosloviv (iak povstala persha chytal- nia). In O. Buts (Comp.), Almanakh ukrainskykh bohosloviv vydanyi z nahody 150-littia hreko-katolytskoi dukhovnoi semynarii u Lvovi i 85-littia isnuvannia chytalni bohosloviv 1783–1849–1933 (pp. 83–85). Lviv [in Ukrainian].

Zhaha chytannia Rusyniv. (1849, Lypen 26 (Serpen 7)). Halytsko-ruskyi visnyk, 41 [in Ukrainian].

Завантаження

Опубліковано

2025-05-23