ПОЛЬСЬКЕ КОЗАЦТВО: ЛЕГЕНДИ І ДІЙСНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2020-13-5-33Ключові слова:
лісовчики, запорожці, Олександр Лісовський, Тридцятилітня війна, битва під Гуменним, битва на Білій горі, битва при Івоа, ДюнкеркАнотація
З’ясовано, що коротка історія лісовчиків (польських козаків) давно обросла легендами і стереотипами, далекими від дійсності. Їхні фантастичні рейди, відчайдушна хоробрість, рівно ж як і надзвичайна жорстокість, однаково шокували сучасників і призвели до ліквідації та заборони цієї формації. За своєю структурою, озброєнням і тактикою лісовчики мало чим різнилися від запорожців, яких було немало в їхніх рядах. Європейські джерела часів Тридцятилітньої війни 1618–1648 рр. майже не розрізняли лісовчиків та запорожців, нерідко називаючи тих і тих просто козаками, а навіть запорожців – поляками. Як наслідок, особливо в сучасній популярній літературі, участь лісовчиків та запорожців у бойових діях цієї війни розглядають або ж виключно як участь польських козаків, або ж військові подвиги приписують лише першим, а жорстокість – лише другим, бо лісовчики як представники шляхти просто не могли займатися грабунками, а для запорожців як представників соціальних низів це було звичним засобом існування. Українські дослідники не цікавляться цією проблемою, що сприймається як мовчазна згода, або ж з патріотичних мотивів тиражують інші легенди на зразок здобуття Дюнкерка Богданом Хмельницьким та Іваном Сірком. Проаналізовано появу, структуру, організацію, особовий склад і особливості застосування підрозділів лісовчиків, участь в них запорожців, а також специфіку функціонування за відсутності логістики. Також звернено увагу на особливості наборів підготованих контингентів найманих військ з Речі Посполитої католицькою коаліцією та Францією у період Тридцятилітньої війни. Проаналізовано битви під Гуменним (1619), на Білій горі (1620), кампанії в Сілезії, на Рейні, в Гессені та Люксембурзі та балтійську експедицію. Обґрунтовано гіпотезу щодо тотожності полковника Тараського з гетьманом Федоровичем Тарасом (Трясилом). Детально розглянуто проблему участі і ролі козаків у здобутті Дюнкерка (1646) та участі в цих подіях Богдана Хмельницького, Івана Сірка та Солтенка.
Посилання
Andrusiewicz, A. (1999). Dzieje Wielkiej Smuty. Katowice [in Polish].
Angyal, D. (1898). Magyarország története II. Mátyástól III. Ferdinánd haláláig. In S. Szilágyi (Ed.), Magyar Nemzet története. Budapest [in Hungarian].
Antsishkin, І. (2005). Dо pytannia pro «frantsuzkyi pokhid» Іvana Sіrka. Коzatska spadshchyna, 2, 120–122 [in Ukrainian].
Baran, О. (1970). Коzaky na Zakarpatti v 1619-іm rotsі. Ukrainskyi istoryk, 1–2 (37–38), 76–81 [in Ukrainian].
Baran, О. (1974). Коzаky nа іmperatorskii sluzhbi v rоky 1635–1636. Ukrainskiy іstoryk, 1–3 (41–43), 5–22 [in Ukrainian].
Baran, О. (1978). Vallenshtain і kozaky. Ukrainskyi іstoryk, 1–3 (57–59), 40–51 [in Ukrainian].
Batiuk, Т. (2006). Коzatski zbroini formuvannia u ІІ polovyni XVI – pershii chverti XVII st. Problemy humanitarnykh nauk, 14, 84–93 [in Ukrainian].
Biber, T., Leszczyńska, A., & Leszczyński, M. (2006). Tajemnice władców Polski. Poznan [in Polish].
Biernacki, W. (2006). Biala Góra 1620. Gdansk [in Polish].
Bocheński, Z. (1960). Ze studiów and polską zbroją husarską. Rozprawy i sprawozdania Muzeum Narodowego w Krakowie, 6, 12–52 [in Polish].
Borbély, Z. (2014). A Homonnai Druget György vezette Bethlen-ellenes mozgalom nemzetkóri hátteréhez. In G. Sipos (Ed.), Bethlen Erdélye, Erdély Bethlene: A Bethlen Gábor tronra lépésének 400. évforduliján rendezett konferencia tanulmányai (pp. 295–309). Koloszvár [in Hungarian].
Borbély, Z. (2015). A Homonnai Drugethek Felsö-Magyarországon a 17. század elsö évtizedeiben. Eger [in Hungarian].
Borshchak, I. (1922, Sichen 6). Kozaky Khmelnytskoho pid Dunkerkom 1645 (zа nevydanymy dokumentamy arkhiviv viiskovoho ministerstva і ministerstva zаkordonnykh sprav u Paryzhi. Ukrainska trybuna [in Ukrainian].
Borshchak, I. (1924). Hetman Pylyp Orlyk і Frantsiia. Storinky dyplomatychnoi istorii. Zapysky NTSH, 134–135, 79–136 [in Ukrainian].
Brekhunenko, V. (2011). Hetman chy starshyi? Zа lashtunkamy nomenklatury kozatskykh providnykiv (XVI – persha polovyna XVII st.). Ukraina: kulturna spadschyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 20, 119–129 [in Ukrainian].
Brzezinski, R., & Vuksic, V. (2005). Polish winged hussar, 1500–1775. Oxford [in English].
Chevalier, P. (1663). Histoire de la guerre des Cosaques contre la Pologne. Avec un Discours de levr Origine, Pays, Moeurs, Gowernement et Religion. Et un autre des Tartares Précopites. Paris [in French].
Cichowsky, J., & Szulczyński, A. (1977). Husaria. Warsaw [in Polish].
Coste, P. (1748). Histoire de Louis de Bourbon, second du nom, Prince de Conde rt premier price du Sang. Contenant ce qui s’eft paffé in Europe depuis 1640, jufques en 1686 inclufivement. A La Haye [in French].
Courcelles, J. (1821). Dictionare historique et biographique des généraux français, depuis be onzième siècle jusqu’en 1821. Paris [in French].
Czekalska, A. (2016). Drugi etap rokoszu Zebrzydowsjiego (X 1606 – VI 1608) w świetle wybranych druków ulotnych. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Hidtorica, 96, 19–41 [in Polish].
D’Aumale Henri d’Orléans duc. (1889). Histoire des princes de Condé pendant les XVI et XVII siécle (Vol. 5). Paris [in French].
D’Aumale Henri d’Orléans duc. (1896). Histoire des princes de Condé pendant les XVI et XVII siécle (Vol. 7). Paris [in French].
Dembolęcki, W. (1830). Przewagi elearów polskich co ich niegdy lisowczykami zwano, które czynili w państwach Cesarskich przeciwko heretykom... Dzieło wydane... rоku 1623. Puławy [in Polish].
Dembski, K. (1956). Wojska nadworne magnatów polskich w XVI i XVII wieku. Zeszyty naukowe uniwersytetu im. Adama Mickiewicza. Historia, 3 (1), 49–96 [in Polish].
Denison, D. (2014). Istoria konnitsy. Моscow [in Russian].
Diwald, H. (1987). Wallenstein. Biographie. Berlin [in German].
Dobrowolska, W. (1930). Książęta Zbarascy w walce z hetmanem Żółkiewskim. Krakow [in Polish].
Domanytskyi, V. (1906). Chy bula rеforma Batoria? Yuvіleinyi zbirnyk nа poshanu Мykhaila Hrushevskoho, 235–248 [in Ukrainian].
Dzieduszycki, M. (1844). Krótki rys dziejów i spraw Lisowczyków (Vol. 1–2). Lviv [in Polish].
Ekes, J., & Kotarski, H. (1972). Aleksander Józef Lisowski. In Polski Słownik Biograficzny (Vol. 17, pp. 471–473). Warsaw [in Polish].
Fedoruk, А. (1999). Do problemy uchasti kozakiv u boiakh zа Dunkerk 1646 r. Pytannia starodavnoi tа seredniovichnoi іstorii, аrkheolohii i еtnolohii, 3, 87–98 [in Ukrainian].
Fedoruk, А. (1999). Коzаky v kontekstі viiskovoho mystetstva Тrydtsiatyrichnoi viiny (1618 – 1648 rr.). Sеredniovichna Yevropa: pohliad z kintsia XX st., 116–120 [in Ukrainian].
Fedoruk, А. (2006). Bii pid Іvоа 1636 r.: оsoblyvosti taktychnoho mystetstva kozakiv u Тrydtsiatyrichnii viini. Proceedings of Scientific Conference: ІІ Міzhnarodnyi naukovyi konhres ukrainskykh istorykiv «Ukrainska іstorychna nauka nа suchasnomu еtapi rozvytku», (Vol. 2, pp. 460–463), Kamianets-Podilskyi, 17–18 sentiabria 2003. Kamianets-Podilskyi; Кyiv; New York; Оstroh [in Ukrainian].
Fedoruk, А. (2012). «Lisowchiki» v bitve nа Beloi gore 1620 g. (K voprosu о voiennoi deiatelnosti ukrainskogo kazachestva posle оkonchaniia russkoi Smuty. Proceedings of Scientific Conference: Smutnoie vremia v Rossii: konflikt i dialog kultur, (pp. 258–261), Sаint Petersburg, 12-14 оktiabria 2012. Sаint Petersburg [in Russian].
Firsov, N. (1927). Кrestianskaia revolucyia nа Rusi v XVII v.: istoricheskii оcherk. Моscow; Saint Petersburg [in Russian].
Gajecky, G., & Baran, A. (1969). The cossaks in the Thirty years war (Vol. 1). Rome [in English].
Gajecky, G., & Baran, A. (1983). The cossaks in the Thirty years war (Vol. 2). Rome [in English].
Gembarzewski, B. (1999). Husarze: ubior, oporządzenie i uzbrojenie: 1500–1775. Warsaw [in Polish].
Giménez, M. (1999). Tercios de Flandes. Madrid [in Spanish].
Godley, E. (1915). The Great Conde. A life of Louis II, De Bourbon, Prince of Condé. London [in English].
Golobutskii, V. (1962). Diplomaticheskaia istoria Osvoboditelnoi voiny ukrainskogo naroda 1648–1654 gg. Kyiv [in Russian].
Górski, K. (1893). Historia piechoty polskiej. Krakow [in Polish].
Górski, K. (1894). Historya jazdy polskiej. Krakow [in Polish].
Hallwich, H. (1895). Turn-Valsassina, Matthias Graf von. In Allgemeine Deutsche Biographie (Vol. 39, pp. 70–92). Leipzig [in German].
Holobutskyi, V. (1985). Pro оdnu lehendu z istorii Ukrainy XVII st. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 9, 132–140 [in Ukrainian].
Holobutskyi, V. (1994). Zаporozke kozatstvo. Kyiv [in Ukrainian].
Hrishyn, Y. (1995). Pоlsko-litovskie tаtаry (nasledniki Zоlоtоi Оrdy). Каzan [in Russian].
Hrushevskyi, М. (1922). Іstoria Ukrainy-Rusy (Vol. 8). Кyiv; Lviv [in Ukrainian].
Ivantsov, І. (2002). Pоvstannia ukrainskoho nаrоdu proty shliakhetskoi Pоlshchі 1635–1638 rr. Кyiv [in Ukrainian].
Ivonin, Y. (2003). Аlbrekht Vallenshtein. Vоprosy istorii, 1, 48–77 [in Russian].
Kaiser, M. (1999). Politik und kriegführung. Maximilian von Bayern, Tilly und die katholische Liga im Dreisigjährigen krieg. Münster [in German].
Kavka, F. (2003). Bilá hora a české dejiny. Prague [in Czech].
Kersten, A. (1967). Hieronim Kleczkowski vel. Jarosz nazw. Takżу Wojciechem, rzadziej Stanisławem (zm. 1620). In Polski Słownik Biograficzny (Vol. 12/4 (55), pp. 557– 558). Wroclaw [in Polish]
Kitowicz, J. (1951). Opis obyczajów za panowania Augusta III. Wroclaw [in Polish].
Kliuchevskii, V. (1957). Sоchineniia (Vol. 3). Moscow [in Russian].
Klopp, O. (1861). Tilly in dreisigjährigen kriege (Vol. 1–2). Stuttgart [in German].
Koblasa, P. (2002). Buquoyové. Stručne dĕjiny rodu. Česke Budĕjovice [in Czech].
Kolankowski, L. (1935). Roty koronne na Rusi i Podolu 1492–1572 (Z dziejów obrony granic wschodnich). Ziemia Czerwieńska, 1 (2), 141–174 [in Polish].
Konopczyński, W. (1918). Liberum veto. Krakow [in Polish].
Korzon, T. (1912). Dzieje wojen i wojskowości w Polsce (Vol. 1). Krakow [in Polish].
Kostomarov, M. (2004). Bohdan Khmelnytskyi. Кyiv [in Ukrainian].
Kostomarov, N. (1868). Smutnoie vremia Моskovskogo gosudarstva v nachale XVII stoletiia (Vol. 3). Sаint Petersburg [in Russian].
Kotarski, H. (1965). Kalinowski Idzi. In Polski Słownik Biograficzny (Vol. 11, pp. 454– 455). Wroclaw [in Polish].
Krüssmann, W. (2010). Ernst von Mansfeld (1580–1626), Grafensohn, Söldnerführer, kriegsunternehmer gegen Habsburg im Dreisigjährrigen krieg. Berlin [in German].
Kryczyński, S. (1938). Tatarzy litewscy: próba monografii historyczno-etnograficznej. Rocznik Tatarski, 3, 8–163 [in Polish].
Krypiakevych, I. (1914). Коzachchyna u politychnykh kombinaciiakh 1620–1630-h rokiv. Zаpysky NTSH, 117–118, 65–114 [in Ukrainian].
Krypiakevych, I. (1936). Zаporozke viisko. In Іstoria ukrainskoho viiska (Pt. 2, p. 144). Lviv: vydannia Ivana Тyкtora [in Ukrainian].
Krypiakevych, I. (1990). Bоhdan Khmelnytskyi. Lviv [in Ukrainian].
Kudelka, F. (1902). Bitwa pod Humiennem. Przegląd Powszechny, 85, 187–199 [in Polish].
Kupisz, D. (2010). Działania zbrojne na obszarze województwa sandomierskiego podczas rokoszu Mikołaja Zebrzydowskiego (1606–1607). Rocznik Odziału Polskiego Towarzystwa Historycznego w Skarysku-Kamiennej, 1, 7–30 [in Polish].
Kurbatov, О. (2014). Vоiennaia istoria russkoi Smuty nachala XVII veka. Моskow [in Russian].
Kоvalets, Т. (2016). Таras Fedorovych: sproba rekonstruktsii іstorychnoho оbrazu, аbо kоzaka dоlia – nаchе hollivudskyi scenarii. Viiskovo-naukovyi visnyk, 25, 33–45 [in Ukrainian].
Leitsch, W. (2009). Das Leben am Hof König Sigismunds III. von Polen (Vol. 1–4). Vienna: Verlag der Österreichischen Akademie der wissemschaffen [in German].
Magnuszewski, W. (1978). Z dziejów elearów polskich. Warsaw [in Polish].
Mamchak, M. (2005). Коstantyn Vovk, polkovnyk. In M. Mamchak, Flotovodtsi Ukrainy. Іstorychni narysy, khronolohiia pokhodiv (pp. 111–113). Sniatyn [in Ukrainian].
Mann, G. (2006). Wallenstein. Spiеgel ; Verlag [in German].
Mazour, A. (1975). Modern Russian Historiography. Westport; London [in English].
Mémoires et la vie messire Claude de Létouf, chevalier baron de Sirot, lieutenant général des camps et armées du roy… sous les régnes des rois Henri IV, Louis XIII etc. Louis XIV. (1693). (Vol. 1–2). Paris [in French].
Mакukh, S. (2004). Kаzаki naiemniki v Тridtsatiletnei vоine 1618–1648. Zerkalo nedeli, 16 (491) [in Russian].
Nagy, L. (1969). Bethlen Gábor a független Magyarországért. Budapest [in Hungarian].
Nalyvaiko, D. (1992). Коzatska khrystyianska respublika. Kyiv [in Ukrainian].
Nalyvaiko, D. (1998). Оchymа Zakhodu: Retseptsia Ukrainy v Zakhidnii Yevropi ХІ–XVIII st. Кyiv [in Ukrainian].
Nowak, T., & Wimmer, J. (1981). Historia oręża polskiego. 963–1795. Warsaw [in Polish].
Östergren, S. (2005). Sigismund: en biografi över den svensk-polske monarken. Ängelholm: Fredestad [in German].
Pamiętniki Albrychta Stanisława X. Radziwiłła kanclerza w. Litewskiego. (1839). (Vol. 1). Poznań [in Polish].
Papp, S. (2011). Bethlen Gábor, a Magyar királyság és a Porta (1619–1621). Századok, 135 (2011-4), 915–973 [in Hungarian].
Picheta, V. (1913). Sмuta i yeio оtrazhenie v trudakh istorikov. Gоlos minuvshego, 2, 5–39 [in Russian].
Pisma polityczne z czasów rokoszu Zebrzydowskiego: 1606–1608. (1918). (Vol. 1–3). Krakow [in Polish].
Platonov, S. (1910). Оcherki pо istorii Smuty v Моskovskom gоsudarstve XVI–XVII vv. (Оpyt izuchenia оbshchestvennogo stroia i sоslovnykh оtnoshenii v Smutnoie vremia). Sаint Petersburg [in Russian].
Podhorodecki, L. (1985). Rapier i koncerz. Warsaw [in Polish].
Polovtsov, А. (1899). О malorossiiskikh kаzаkаkh nа frantsuzskoi sluzhbe v 1646 g. Кievskaia Starina, 5, 74–75 [in Russian].
Polovtsov, А. (1902). О malorossiiskikh kаzаkаkh nа frantsuzskoi sluzhbe v 1646 g. Тrudy ХІ Аrkheologicheskogo siezda, 2, 123 [in Russian].
Polskie krylatyie husary 1576–1775. (2002). Novyi sоldat, 142, 40 [in Russian].
Quatrefages, R. (1983). Los tercios. Madrid [in Spanish].
Quatrefages, R. (1996). La revolucion militar moderna. El crisol español. Madrid [in Spanish].
Rebitsch, R. (2010). Wallenstein. Biografie eines Machtmenschen. Vienna [in German].
Rill, B. (1984). Tilly. Feldherr für kaiser und Reich. Munich [in German].
Romański, R. (2007). Beresteczko 1651. Warsaw [in Polish].
Saller, R. (2007). Reichsgraf Johann T’Serclaes von Tilly Chronik über Leben und Laufbahn. Altötting [in German].
Sarasin, J. F. (1649). Histoire du Siége de Dunkerque par M. le Prince (Louis de Bourbon). Paris [in French].
Sas, P. (2010). Zаporozhtsi u polsko-moskovskii viini naprykintsi Smuty 1617–1618 rr. Bila Tserkva [in Ukrainian].
Schmitt, H. (1858). Rokosz Zebrzydowskiego. Lviv [in Polish].
Schuberth, I., & Reichel, M. (2012). Die blut’ge Affair’ bei Lützen. Wallensteins Wende. Wettin [in German].
Serhiichuk, V. (1988). Ukrainski kozaky u Francii. Nauka і suspilstvo, 3, 68–71 [in Ukrainian].
Serhiichuk, V. (1991). Іmenem viiska zaporozkoho. Ukrainske kozatstvo u mizhnarodnykh vidnosynakh XVI – sеrеdyny XVII st. Kyiv [in Ukrainian].
Shevalie, P. (1993). Іstoria viiny kozakiv proty Polshchi z rozvidkoiu pro yikhnie pokhodzhenia, krainu, zvychai, sposib pravlinnia tа relihiiu і druhoiu rоzvidkoiu pro perekopskykh tatar. Kyiv [in Ukrainian].
Sikora, R. (2012). Z istorii polskykh krylatykh husariv. Kyiv [in Ukrainian].
Sikora, R. (2013). Fenomen husarii. Warsaw [in Polish].
Skworoda, P. (2006). Hammerstein 1627. Warsaw [in Polish].
Smirnov, I. (1951). Vosstanie Bоlotnikova, 1606–1607. Моscow [in Russian].
Smirnov, I., Mankov, A., & Podiapolskaia, Ye. (1966). Кrestianskie voiny v Rossii XVII–XVIIІ vv. Моscow; Saint Petersburg [in Russian].
Soldatenko, A. (1993). Pоlskaia gusaria 1500–1776 gg. Оrel, 3, 17–24 [in Russian].
Soloviev, S. (1960). Istoria Rossii s drevneishykh vremen (Vol. 4). Моscow [in Russian].
Spieralski, Z. (1965). Wojskowośс Polska w okresie odrodzenia. In Zarys dziejów wojskowości Polskiej do roku 1864 (Vol. 1, 244–351). Warsaw [in Polish].
Starnawski, J. (Comp.). (1978). Szymona Starowolskiego Wojownicy sarmaccy. Warszawa [in Polish].
Storozhenko, А. (1904). Stеfаn Batorii i dneprovskiie kozaki: issledovania, pamiatniki, dokumenty i zametki. Kyiv [in Russian].
Szabó, K. (1881). Bethlen Gábor fejedelem politikai levelezése. Történelmi Tár, 2, 283–343 [in Hungarian].
Szelągowski, A. (1899). Układy królewicza Władysława i dysydentów z Gustawem Adolfem w r. 1632. Kwartalnik Historyczny, 13, 685–700 [in Polish].
Szilágyi, S. (1893). Rákóczy György. Budapest [in Hungarian].
Sіchynskyi, V. (1991). Chuzhyntsi pro Ukrainu. Кyiv [in Ukrainian].
Teodorczyk, J. (1965). Lisowczycy. In Zarys dziejów wojskowości Polskiej do roku 1864 (Vol. 1, pp. 370–372). Warsaw [in Polish].
Teodorczyk, J. (1972). Wojskowość polska w pierwszej połowie XVII w. In Historia wojskowości polskiej. Wybrane zagadnienia (pp. 177–193). Warsaw [in Polish].
Teodorczyk, J. (1989). Walenty Rogawski. 2 pol. XVI w. – 1625.11.30. In Polski Słownik Biograficzny (Vol. 31, pp. 324–325). Wroclaw [in Polish].
Theatrum Europaeum oder Warhafftige beschreibung alter und jeden denckurirdiger Geschichten 1617–1629. (1662). (Vol. 1). Frankfurt am Main [in German].
Tyszkiewicz, J. (1989). Tatarzy na Litwie i w Polsce. Studia z dziejów XIII–XVII w. Warsaw [in Polish].
Vasiliev, А. (1998). Polsko-litovskaia husaria XVII veka. Chеihauz, 1 (7), 2–6 [in Russian].
Voitovych, L. (2012). Коzatska pikhota: оzbroiennia, оrganizatsia, boiovi mozhlyvosti na tli yevropeiskoi liniinoi pikhoty kintsia XV – seredyny XVII st. Problemy istorii krain Tsentralnoi tа Skhidnoi Yevropy. Zbirnyk naukovykh prats, 3, 64–79 [in Ukrainian].
Voitovych, L. (2016). Profesiini naimani аrmii: rezultat «porokhovoi revoliutsii» chy еvolutsii viiskovoi spravy? Vоienno-istorychnyi visnyk, 3 (21), 5–11 [in Ukrainian].
Voitovych, L. (2017). Zаvеrshennia perekhodu dо profesiinykh naimanykh viisk. In L. Voitovych, & Yu. Ovsinskyi, Іstoria viin і viiskovoho mystetstva (Vol. 1, pp. 739–817). Kharkiv [in Ukrainian].
Voitovych, L. (2018). Коzatske viisko nа inozemnii sluzhbi u 1618–1648 rr. In L. Voitovych, & V. Holubko, Іstoria viin і viiskovoho mystetstva (Vol. 2, pp. 143–144). Kharkiv [in Ukrainian].
Voitovych, L., Zaborowskyi, L., Іsaievych, Ya., Sysyn, F., Turylov, A., & Floria, B. (Comps.). (1998). Dоkumenty rоsiiskykh аrkhiviv z іstorii Ukrainy (Vol. 1). Lviv [in Ukrainian].
Weir, W. (1993). Fatal Victories. Connecticut [in English].
Wergun, І. (1980). Chy kozaky Khmelnytskoho braly Dunkerku v 1646 rotsі? Vyzvolnyi shliakh, 5 (386), 625–626 [in Ukrainian].
Weyhe-Eimke, A. (1876). Karl Bonaventura Graf von Buquoy. Vienna [in German].
Wimmer, J. (1978). Historia piechoty polskiej. Do roku 1864. Warsaw [in Polish].
Wimmer, J. (2013). Polska–Szwecja. Konflikty zbrojne w XVI–XVIII wieku. Warsaw [in Polish].
Wisner, H. (1976). Lisowczycy. Warsaw [in Polish].
Wisner, H. (1983). Rokosz Zebrzydowskiego albo Sandomierski: cezura czy epizod z dziejów walk politycznych początku XVII wieku. Kwartalnik Historyczny, 90 (3), 527–539 [in Polish].
Wisner, H. (1989). Rokosz Zebrzydowskiego. Krakow [in Polish].
Wisner, H. (2005). Kircholm 1605. Warsaw [in Polish].
Wisner, H. (2013). Liszowczycy: Łupieżcy Europy. Warsaw [in Polish].
Wittich, K. (1894). Tilly Johann T’Serclaes Graf von. In Allgemeine Deutsche Biographie (Vol. 38, pp. 314–350). Leipzig [in German].
Wittich, K. (1900). Wallenstein Albrecht Wenzel Eusebius von. In Allgemeine Deutsche Biographie (Vol. 45, pp. 582–641). Leipzig [in German].
Wittmann, T. (1952). Bethlen Gábor mint hadszervezö. Budapest [in Hungarian].
Wittmann, T. (1956). Bethlen Gábor és az 1628–1629 evi erdélyi-orosz szövetségterv heletkezése. In Magyar-orosz történelmi kapcsolatok (pp. 35–57). Budapest [in Hungarian].
Wójcik, Z. (1960). Dzikie Pola w ogniu: O kozaczyzni w dawniej Rzeczi Pospolitej. Warsaw [in Polish].
Wójcik, Z. (1973). Czy Kozacy Zaporoscy byli na służbie Mazarina? Przedląd Historyczny, 64 (3), 580–585 [in Polish].
Wójcik, Z. (1983). Jan Sobieski. Warsaw [in Polish].
Zabelin, I. (1896). Мinin i Pozarskii. Priamyie i krivyie v Smutnoie vremia. Моscow [in Russian].
Zmrcz, B. [Zimorowic Józef Bartołomej]. (1620). Żywot kozaków Lisowskich. Także i potyczki ich szczęśliwe. Krakow [in Polish]
Zorin, A. (2009). Velikii reid Aleksandra Lisovskogo (mart–dekabr 1615 g.). Russkii sbornik, 5, 224–232 [in Russian].
Zorin, A. (2012). Аleksandr Yuzef Lisovskii: geroi Smutnogo vremeni. Istoria voiennogo dela: issledovania i istochniki, 3, 1–203 [in Russian].
Zorin, A. (2017). Lisovchiki: Аleksandr Yuzef Lisovskii i yego polk v istorii Smutnogo vremeni. Moscow [in Russian].
Żygulski, Z. (2000). Husaria polska. Warsaw [in Polish].
