«ОБРАВШИ ШЛЯХ ІСТОРИКА, НІКОЛИ НЕ СХОДИВ З НЬОГО»: СПОГАДИ ЛЬВІВСЬКИХ ІСТОРИКІВ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ЇХНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2021-14-277-292Ключові слова:
спогади, історики, Львівський університетАнотація
Проаналізовано спогади групи львівських істориків (професійне становлення яких відбувалося у Львівському університеті в другій половині ХХ ст.) як джерело до їхньої професійної діяльності, враховуючи вплив соціокультурних процесів ХХ‒ХХІ ст. Ці спогади видано або оприлюднено як матеріали інтерв’ю вже в незалежній Україні. У спогадах виділено такі змістові лінії: формування світогляду та вибір професії, навчання і вивчення історії, університетське середовище, історик і радянська влада (реалізація, комунікації), приватний простір, самооцінка, а також сучасність та образ майбутнього. З’ясовано, що у своїх спогадах автори-історики здебільшого відтворюють історію власного професійного становлення, адже не позбавляються «фахової» стилістики – бажання наголосити на тому, що може стосуватися історії (Львівського університету, його інтелектуального та наукового середовища), бути використаним як джерело дослідження; натомість менше уваги приділяють питанням підпорядкування системі, травматичному досвіду, приватному простору, особистим помилкам і переживанням. Зважаючи на особливості періоду написання спогадів, їхню мету та функції, з’ясовано, що в незалежній Україні такі спогади є пошуком опор, смислів, відповідей на актуальні питання сучасності, вони містять чітко виражений історико-національний аспект, прагнення привернути увагу до питання патріотизму, написані передусім для молодого покоління дослідників-істориків, що розкриває їхнє виховне і соціокультурне значення. Зауважено, що автори, мислячи категоріями минулого, у своїх рекомендаціях повертаються до старих методів, трактуючи їх на інший лад, не дослухаючись до ідей змінності і тимчасовості в сучасному світі. Критично проаналізовано зміст спогадів, відтворено деякі особливості професійного життя і побуту, внутрішнього світу історика другої половини ХХ – початку ХХІ ст. У дослідженні використано біографічний, контекстуальний, порівняльний методи.
Посилання
Assman, Ya. (2004). Kulturnaia pamiat. Pismo, pamiat o proshlom i politicheskaia identichnost v vysokikh kulturakh drevnosti (M. Sokolskaia, Trans.). Moscow: Yazyki slavianskoi kultury [in Russian].
Bilokin, S. I. (2004). Iz staroho lystuvannia (Viktor Oleksandrovych Romanovskyi, 1890‒1971). Spetsialni istorychni dystsypliny: pytannia teorii ta metodyky, 11, 84‒98 [in Ukrainian].
Bohdashyna, O. M. (2016). Istoryk ta vlada: siuzhety, mirkuvannia ta zasterezhennia. Kharkivskyi istoriohrafi chnyi zbirnyk, 15, 43‒54 [in Ukrainian].
Chornii, V. P. (2002). Avtobiohrafi chni notatky. Slovianoznavchi studii: statti, vystupy ta yuvileini materialy, 255 [in Ukrainian].
Fedoruk, Ya. O. (2017). Yaroslav Dashkevych ta istorychne seredovyshche. Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].
Hrytsak, Ya. Ya. (2011). Dva Yaroslavy. Ukraina moderna, 18. Retrieved from http://uamoderna.com/images/archiv/18/Grycak.pdf [in Ukrainian].
Isaievych, Ya. (2006–2007). D. Pro domo mea. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 15, 14–21 [in Ukrainian].
Isaievych, Ya. D. (2010). «Ya zavzhdy liubliu zaperechuvaty». Ukraina moderna, 6 (17), 322 [in Ukrainian].
Khalbvaks, M. (2007). Sotsyalnyie ramki pamiati (S. Zenkina, Trans.). Moscow: Novoie izdatelstvo [in Russian].
Kondratiuk, K. K. (2014). Spomyny i rozdumy istoryka. Lviv: Piramida [in Ukrainian].
Krykun, M. H. (2002). Moi naukovi poshuky. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna, 37 (1), 41 [in Ukrainian].
Kyrydon, A. M. (2012). Istoryk v kulturnii topohrafi i pamiati. Ukraina–Yevropa– Svit. Mizhnarodnyi zbirnyk naukovykh prats. Seriia: Istoriia, mizhnarodni vidnosyny, 10, 83 [in Ukrainian].
Leonteva, O. B. (2016). Memuary istorikov na perelome epokh: lichnostnaia refl eksiia, professionalnaia identichnost. Izvestiia Samarskoho nauchnoho tsentra Rossiiskoi akademii nauk, 18 (6), 143 [in Russian].
Liubovets, N. I. (2013). Ukrainski memuary v suchasnomu informatsiinomu prostori. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, 37, 602–615 [in Ukrainian].
Lutskyi, O. (2013). Instytut suspilnykh nauk AN URSR u druhii polovyni 80-kh – na pochatku 90-kh rokiv XX stolittia: poshuky novykh oriientyriv. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 23, 654 [in Ukrainian].
Makarchuk, S. A. (2012). Z profesorom Hryhoriiem Herbilskym sered istorykiv Lvivskoho universytetu. Spohad. 1951–1956 i 1973–1977 roky. Naukovi zapysky Lvivskoho istorychnoho muzeiu, 15, 284 [in Ukrainian].
Makarchuk, S. A. (2015). Pobachene, pochute, perezhyte: memuarni miniatiury (R. Tarnavskyi, Ed.). Kyiv: Atika [in Ukrainian].
Nurkova, V. V. (2000). Svershennoie prodolzhaietsia: Psikhologiia avtobiografi cheskoi pamiati lichnosti: monografi ia. Moscow [in Russian].
Olesnytskyi, Ye. H. (2011). Storinky z moho zhyttia (M. M. Mudryi, B. O. Savchyk, O. H. Arkusha, Comps.). Lviv: Medytsyna i pravo [in Ukrainian].
Pater, I. H. (2008). «Cheremosha ridni khvyli…» (fragmenty spomyniv zi studentskykh lit). Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 16, 32 [in Ukrainian].
Portnov, A. V. (2011). Istorii istorykiv: Oblychchia y obrazy ukrainskoi istoriohrafi i XX stolittia. Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].
Portnov, A. V. Naukove seredovyshche i akademichna kultura v suchasnii Ukraini. Retrieved from http://www.humanities.org.ua/projects.php [in Ukrainian].
Shust, R. M., & Tarnavskyi, R. B. (2013). Istorychna nauka u Lvivskomu universyteti: 350 rokiv rozvytku. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna, 26 [in Ukrainian].
Slyvka, Yu. Yu. (2000). Neakademichni rozmovy na Akademichnii. Spohady. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 7, 90 [in Ukrainian].
Smolii, V. (Ed.). (2016). Istoryk i Vlada: kol. monohr. Kyiv [in Ukrainian].
Tarnavskyi, R. (2015). Spohady profesora Stepana Arsentiiovycha Makarchuka yak dzherelo do vyvchennia narodnoi kultury volynian. Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho universytetu: zb. nauk. prats, 16, 91 [in Ukrainian].
Vodotyka, S. H. (2006). Istorychna nauka USRR 1920-kh rokiv: sotsiopolitychni, orhanizatsiini ta kontseptualni osnovy funktsionuvannia: monohrafi ia. Kherson [in Ukrainian].
Voitsekhivska, I. N. (2009). Memuarystyka. In Entsyklopediia istorii Ukrainy (Vol. 6, pp. 608‒611). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Yas, O. V. (2009). Memuary. In V. A. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy (Vol. 6, pp. 604–608). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Zaitsev, Yu. D., & Isaievych, Ya. D. (2006–2007). Rozmova pro nedavnie mynule. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 15, 907 [in Ukrainian].
