СУЧАСНІ УКРАЇНЦІ ПРО ПОЛЯКІВ І ЛИТОВЦІВ: ВІД МІФУ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ДО ПОШУКІВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ (НА МАТЕРІАЛАХ МАС-МЕДІА ТА УСНОЇ ІСТОРІЇ)

Анотація

Польсько-литовсько-українські контакти розпочалися ще в часи Великого князівства Литовського і дотепер розвиваються динамічно. Аналіз стану міжнаціональних взаємин на зламі ХХ–ХХІ ст. пов’язаний як із подоланням пострадянського минулого, так і з сучасними євроінтеграційними моделями розвитку та безпеки. Спроби впорядкування міжетнічної взаємодії, зокрема із поляками і литовцями, дають змогу використати їхній досвід у врегулюванні правового і громадського статусу представників національних меншостей на території України, конструюванні моделі взаємин з країнами Євросоюзу та Російською Федерацією, творенні історичної пам’яті та розвитку регіону в умовах економічної кризи, збереженні територіальної цілісності навіть в умовах ведення бойових дій.Формування бачення «своїх» та «чужих» серед литовців, поляків та українців, які живуть у прикордонних регіонах, представлено конструюванням узагальнених образів країни і суспільства за міркуваннями жителів, які часто відвідують ці держави. Для аналізу взято джерела формування думок про Литовську Республіку та Республіку Польщу, огляди взаємин з литовцями та поляками в українських засобах масової інформації; матеріали опитувань, записи інтерв’ю тощо. Своєрідними «ліхтариками» бачень литовців та поляків українцями у ХХІ ст. є такі аспекти: територіальний (належність до Східної Європи, регіональні союзи, політичне та етнічне самовизначення, колективна / регіональна безпека); державний (проголошення незалежності, відокремлення від впливу Радянського Союзу, спроби врегулювання взаємин з Росією, ідея відродження Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, «стара» і «нова» Європа), ментальний (режим «сильної держави», громадянське суспільство; свобода і добробут, «свій» і «чужий», образ єдиного ворога), побутовий (євромешканці та жителі пострадянських держав, християнські цінності та європейська культура).