З ЖИТТЄПИСУ ЄВРЕЙСЬКОГО КОМУНІСТА. СЮЖЕТ ДО БІОГРАФІЇ ЯКУБА ЕГІТА
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2021-14-137-149Ключові слова:
Якуб Егіт, єврейський комунізм, сіонізм, Друга світова війна, Єврейський КомітетАнотація
Розглянуто біографію відомого єврейського політичного діяча Якуба Егіта крізь переплетення традиційних єврейських цінностей його родини з багатокультурністю підавстрійської Галичини, викликами воєнних років, вірою в комуністичні ідеали, сіонізмом та, зрештою, розчаруванням, життєвою поразкою і вимушеною еміграцією. З’ясовано, що народжений в сім’ї євреїв-ортодоксів, Якуб Егіт повністю приймав ідентичність єврея, що заклало підстави його подальших зацікавлень ідишкайтом, єврейською історією та літературою. Однак юнацький бунт і підвищене почуття соціальної справедливості ще замолоду підштовхнули його до середовища сіоністів, а згодом через радикалізацію поглядів – і до єврейських комуністів. Про постійну партійну активність Якуба Егіта свідчать численні матеріали Служби Безпеки Другої Речі Посполитої, що підтверджує тезу автора про його значущість на політичній арені міжвоєнної Польщі. Початок Другої світової війни Якуб Егіт пов’язував з великими сподіваннями на «радянське благо», віра в яке була загалом характерною для євреїв Східної Малопольщі, однак з початком німецької окупації йому довелося емігрувати на радянські території. Повернення стало можливим лише по закінченню Другої світової війни, а подальша професійна і політична діяльність Якуба Егіта була пов’язана з Сілезією та Воєводським Єврейським Комітетом. Проте реалії повоєнної Польщі 50–60-х років ХХ ст., тиск влади, внутрішня опозиція і врешті арешт змусили Я. Егіда шукати можливостей міграції. Місцем його «нового життя» стала Канада, де він і завершив свій життєвий шлях. Біографію Якуба Егіта репрезентовано на основі широкої джерельної бази, передусім архівних документів, частина з яких введена в науковий обіг вперше. Окрім цього, детально проаналізовано його щоденники та спогади, що дає змогу розкрити не тільки факти та зовнішні оцінки, але й також особисті мотиви діяча.
Посилання
Aleksiun, N. (1996). Stosunek żydowskich partii politycznych w Polsce do emigracji. Polska 1944/45–1989. Studia i materiały, 2, 120–141 [in Polish].
Egit, J. (1991). Grand Illusion. Toronto [in English].
Egit, J. (1946, Lipiec 15). Rok życia żydowskiego na Dolnym Śląsku. Nowe Życie. Trybuna Wojewódzkiego Komitetu Żydowskiego na Dolnym Śląsku, 1 [in Polish].
Grabski, A., & Berendt, G. (2003). Między emigracją a trwaniem: syjoniści i komuniści żydowscy w Polsce po Holocauście. Warsaw [in Polish].
Ilwicka, A. (2014). Grand Illusion? The Phenomenon of Jewish Life in Poland after the Holocaust in Lower Silesia. The Person and the Challenges, 4, 102–105 [in English].
Korzec, P., & Szurek, J. (1993). Jews and Poles under Soviet occupation (1939– 1941). In A. Polonsky (Ed.), Studies from Polin. From Shtetl to Socialism (pp. 385–406). London; Washington [in English].
Oltean, A. (2009). The situation of the Jews in Soviet Union and its satellite coun- tries after the Second World War. Annals of the University of Oradea – International Relations and European Studies, 1, 25–29 [in English].
Pamięć i Sprawiedliwość. (2004), 2, 196–197 [in Polish].
Schatz, J. (2009). Świat mentalności i świadomości komunistów polsko-żydow- skich – szkic do portretu. In G. Bernedt (Ed.), Społeczność żydowska w PRL przed kampanią antysemicką lat 1967–1968 i po niej (pp. 43–56). Warsaw [in Polish].
Schatz, J. (1993). The Rise and Fall of the Jewish Communists of Poland. Berkeley; Los Angeles; Oxford [in English].
Stola, D. (2000). Emigracja pomarcowa. Prace Migracyjne, 34, 3–4 [in Polish].
Stola, D. (2012). Kraj bez wyjścia? Migracje z Polski 1959–1989. Warsaw [in Polish].
Szaynok, B. (2000). Ludność żydowska na Dolnym Śląsku 1945–1950. Wrocław [in Polish].
Szaynok, B. (1997). The Beginings of jewish settlement in Lower Silesia after World War II (May 1945 – January 1946). Acta Poloniae Historica, 76, 172–173 [in Polish].
Węgrzyn, E. (2010). Emigracja ludności żydowskiej z Polski do Izraela w latach 1956–1959. Przyczyny, przebieg wyjazdu, proces adaptacji w nowej ojczyźnie. Prace Historyczne. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego, 137, 130–68 [in Polish].
Węgrzyn, E. (2016). Wyjeżdżamy! Wyjeżdżamy?! Alija gomułkowska 1956–1960. Kraków; Budapest [in Polish].
Wierzbicki, M. (2007). Polacy i Żydzi w zaborze sowieckim. Stosunki polsko- żydowskie na ziemiach północno-wschodnich II RP pod okupacją sowiecką 1939–1941. Warsaw [in Polish].