УСНА ІСТОРІЯ РЕВОЛЮЦІЇ, ВІЙНИ І ВОЛОНТЕРСТВА В УКРАЇНІ: ЯК ПРАЦЮВАТИ З НЕЗАВЕРШЕНИМ МИНУЛИМ
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2023-16-268-300Ключові слова:
усна історія, незавершене минуле, запис інтерв’ю, російсько- українська війна, волонтерський рух, Революція гідності, травматичний досвід, дослідницька саморефлексіяАнотація
Проаналізовано ключові моменти методики запису інтерв’ю з незавершеного минулого (при інтерв’юванні учасників Революції гідності, російсько-української війни, волонтерів) і роботи з травматичним досвідом, розглянуто важливість дослідницької саморефлексії. Ініціативи записів «тут і зараз» виникли практично відразу в 2014 р., і за кілька років було здобуто перший досвід таких інтерв’ювань та зібрано чималий (щоправда, різнорідний) джерельний матеріал, який якісно вирізняє усну історію в Україні на тлі регіону. Дискусії ж про методику, доцільність і ризики таких записів, (не)окреслення їх як усноісторичних розгорнулися щойно в 2022 р. після повномасштабного вторгнення російських військ. Стверджується, що в записах про нещодавнє важливо керуватися внутрішньою готовністю свідків розказувати, розуміти різний потенціал біографічного і тематичного наративного (напівструктурованого) інтерв’ю, дещо змінені категорії обох співтворців усної історії – оповідача та інтерв’юера, проблематичність всеохопності й дотримання вибірки, значущість взаємодії дослідників і нараторів не лише під час запису, а навіть більше на підготовчому етапі та після інтерв’ю. Зазначено, що проведення таких інтерв’ю – це складне й обережне балансування між підтримкою наративізації свідками пережитого й утриманням їх від надмірного поринання у важкі спогади. З дослідницької практики з’ясовано, що можна говорити про важливість «вдалого» моменту інтерв’ювання: не відразу після пережитого, але й не запізно, коли травма денаративізується і стане «відсутнім» досвідом. Наголошено, що інтерв’ю може мати позитивний чи негативний емоційний вплив на нараторів, нейтрального не буває – навіть якщо сам процес інтерв’ювання може здаватися терапевтичним, усна історія не є терапією. Обґрунтовано, що усноісторичні студії незавершеного минулого актуалізують питання саморефлексивності та самоетики дослідників, зокрема потребу усвідомлення ними ризиків (морального і фізичного) щодо нараторів, інтерв’юерів і третіх осіб, різні позиції дослідників-інсайдерів та аутсайдерів, проблематичність дослідницького аналізу таких записів і їхнього удоступнення.
Посилання
Алєксєєв-1: Алєксєєв, М. [Максим]. (2022, 21 травня). Я чекав цієї фази війни. https://www.facebook.com/max.alexeev.Sokyra/posts/4858126157618603
Алєксєєв-2: Алєксєєв, М. [Максим]. (2022, 15 червня). Як не крути, лежачи в спальнику, все-одно волонтериш, просто вже для свого підрозділу, а не на загал. https://www.facebook.com/max.alexeev.Sokyra/posts/4928660247231860
Амеліна, В. [Вікторія]. (2022, 19 червня). Промова Halyna Kruk на відкритті великого поетичного фестивалю в Берліні. https://www.facebook.com/amelina.victoria/posts/5342178422513101
Аркуша, О. (2018). Те, що стає історією (Передмова). В О. Аркуша, М. Литвин (ред.), Г. Боднар, О. Лукачук, Л. Хлипавка (упоряд.), Про гідність. Волонтерський рух в Україні 2013–2017 років. Львів, 9–24.
Аркуша, О., Литвин, М. (ред.), Боднар, Г., Лукачук, О., Хлипавка, Л. (упоряд.). (2018). Про гідність. Волонтерський рух в Україні 2013–2017 років. Львів.
Боднар, Г. (2018). Не стільки вимагати, скільки досягати: волонтери на Євромайдані (листопад 2013 – лютий 2014 року). В О. Аркуша, М. Литвин (ред.), Г. Боднар, О. Лукачук, Л. Хлипавка (упоряд.), Про гідність. Волонтерський рух в Україні 2013–2017 років. Львів, 145–207.
Боднар, Г. (2021). «Сьогодні історія твориться в Україні». Усна історія і досвіди незавершених революції та війни: міркування про дискусійне і (не)очевидне. В Г. Грінченко (ред.), Слухати, чути, розуміти: усна історія України ХХ−ХХІ століть: зб. наук. праць. Київ: ТОВ «АРТ КНИГА», 31–57.
Грінченко, Г. (2004). Текстуальний аналіз усно-історичного свідчення (на прикладі усних інтерв’ю з колишніми «остарбайтерами» Харківської області). В В. Кравченко (ред.), Схід-Захід. Історико-культурологічний збірник, 6. Xарків; Київ: Критика, 151–170.
Грінченко, Г. (2007). Усна історія: методичні рекомендації з організації дослідження. Харків: Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна.
Грінченко, Г. (2021). Питання, наративи, інтерпретації: усна історія як мистецтво балансу і взаємодії. В Г. Грінченко (ред.), Слухати, чути, розуміти: усна історія України ХХ–ХХІ століть: зб. наук. праць. Київ: ТОВ «АРТ КНИГА», 15–27.
Грінченко, Г. (2022, 10 листопада). Етичні аспекти та роль усної історії під час війни. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=r00brZf6Zuc
Диса, К. [Катерина]. (2022, 2 червня). Про війну і емоції. https://www.facebook. com/kateryna.dysa/posts/10159725286914318
Єрмоленко, В. [Володимир]. (2022, 2 червня). Війна об’єднує, так. Але вона і роз’єднує. https://www.facebook.com/volodymyr.yermolenko/ posts/10158805927158358
Жадан, С. (2017, 29 грудня). Збите дихання історії. ТСН. https://tsn.ua/blogi/ themes/zhittya/zbite-dihannya-istoriyi-1075365.html
Інтерв’ю з чоловіком, 1993 р. н., записане у м. Львові 7 листопада 2018 р. Інтерв’юер Роман Курч. Архів Центру усної історії та біографістики при кафедрі новітньої історії України ім. Михайла Грушевського Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Курлович, А. (2022, 22 травня). Як підтримати близьку людину на війні. Поради психологів. Українська правда. https://life.pravda.com.ua/society/2022/05/22/248756/
Міністерство охорони здоров’я України. (2022, 12 березня). #МОЗ публікує інформує про прояви та лікування ПТСР – посттравматичного стресового розладу. https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/332174298936793
Привалко, Т. (відп. ред.), Білобровець, О., Бондарук, Л., Ковтунович, Т., Привалко, Т. (уклад.). (2017). Майдан від першої особи. Регіональний вимір (Вип. 3: у 2 ч. Ч. 1: АР Крим – Луганська області). Київ: К.І.С.
Привалко, Т. (відп. ред.), Боднар, Г., Доброер, О., Ковтунович, Т., Морозова, О., Стукалова, О. (уклад.). (2018). Майдан від першої особи. Регіональний вимір (Вип. 3: у 2 ч. Ч. 2: Львівська – Чернігівська області). Київ: К.І.С.
Протокол-1: Протокол інтерв’ю з чоловіком, 1958 р. н., записане у м. Львові 12 липня 2018 р. Інтерв’юерка Софія Голуб. Архів Центру усної історії та біографістики при кафедрі новітньої історії України ім. Михайла Грушевського Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Протокол-2: Протокол інтерв’ю з чоловіком, 1988 р. н., записане у с. Рясне-Руське Яворівського району Львівської області 26 травня 2018 р. Інтерв’юер Ярослав Баштевич. Архів Центру усної історії та біографістики при кафедрі новітньої історії України ім. Михайла Грушевського Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Розенталь, Г. (2008). Цілюща дія розповідання історій: до питання про умови розповідання історій у контексті дослідження та терапії. В В. Кравченко, Г. Грінченко (ред.), Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник (Вип. 11−12: Усна історія в соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень). Харків: ТОВ «НТМТ», 42−58.
Славінська, І. (2014, 27 лютого). Посттравматичний синдром: поради психологів. Українська правда. https://life.pravda.com.ua/health/2014/02/27/154476/
Славінська, І. (2019, 16 березня). Сергій Жадан: «Новий роман про війну писатиму інакше». Українська правда. https://life.pravda.com.ua/culture/2019/03/16/236057/?fbclid=IwAR0fJz0bjr-Uy7WTjq_b_f4mYEN3kD0h1jkkUgJvtz7pZHeJelqA6zPYx-U
Сливинський-1: Сливинський, О. (2022, 24 квітня). Словник війни: від сміття до складу. Читомо. https://chytomo.com/slovnyk-vijny-vid-smittia-do-skladu/
Сливинський-2: Сливинський, О. (2022, 12 червня). Як не перетворити Бучу на Діснейленд. Українська правда. https://blogs.pravda.com.ua/authors/slyv/62a60beaa5e18/
Сливинський-3: Сливинський, О. [Остап]. (2022, 17 грудня). Сьогодні у Варшаві презентували книжку «Війна 2022». https://www.facebook.com/ostap.slyvynsky/ posts/5824939677592091
Стяжкіна, О. (2019). Стигма окупації: Радянські жінки у самобаченні 1940-х років. Київ: Дух і літера.
Терещук, Г. (2019, 4 січня). «Сьогодні історія твориться в Україні» ‒ Мирослав Маринович про томос, вибори і війну. Радіо Свобода. https://www.radiosvoboda.org/a/29690190.html
Томсон, А. (2008). Чотири зміни парадигм в усній історії. Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник (Вип. 11–12: Усна історія в соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень). Харків: ТОВ «НТМТ», 7−24.
Топольський, Є. (2012). Як ми пишемо і розуміємо історію. Таємниці історичної нарації. Київ: K.I.S.
BenEzer, G. (1999). Trauma Signals in Life Stories. In K. Rogers, S. Leydesdorff, G. Dawson (Ed.), Trauma and Life Stories: International Perspective. London: Routledge, 29−44.
Campbell, R. (2018). «We Were Basically Counselors»: The Unintended Emotional Duties of «Donut Dollies» in the Vietnam War. Words and Silences, March (Oral History and Emotions). https://www.ioha.org/wp-content/uploads/2018/03/01_Campbell_IOHA_English.pdf
Cave, M., Sloan, S. M. (Eds.). (2014). Listening on the Edge: Oral History in the Aftermath of Crisis. Oxford University Press.
Cramer, J. (2020). «First, Do No Harm»: Tread Carefully Where Oral History, Trauma, and Current Crises Intersect. The Oral History Review, 47/2, 203−213.
Filipkowski, P. (2006). Historia mówiona i wojna. In S. Buryła & P. Rodak (Eds.), Wojna. Doświadczenie i zapis – nowe źródła, problemy, metody badawcze. Kraków: Universitas, 13−35.
Filipkowski, P. (2015). Historia mówiona jako historia faktyczna albo jak «odantropologizować» opowieści o przeszłości? Rocznik Antropologii Historii (Nr 8: Antropologia i historia), 91–108.
Harding, J. (2014). Looking for Trouble: Exploring Emotion, Memory and Public Sociology: Inaugural Lecture, 1 May 2014, London Metropolitan University. Oral History, 42/2, 94–104.
High, S. (Ed.). (2015). Beyond Testimony and Trauma: Oral History in the Aftermath of Mass Violence. Vancouver: University of British Columbia Press.
Holmes, K. (2017). Does It Matter If She Cried? Recording Emotion and the Australian Generations Oral History Project. Oral History Review, 44/1. fi le:///C:/Users/HP/Downloads/Does_it_matter_if_she_cried_Recording_Em%20(1).pdf
Hunt, N. (2010). Approaches to Understanding Trauma. In N. Hunt, Memory, War and Trauma. Cambridge University Press, 61–80.
Jasper, J. (2011). Emotions and Social Movements: Twenty Years of Theory and Research. Annual Review of Sociology, 37, 285–303.
Jessee, E. (2017). Managing Danger in Oral Historical Fieldwork. The Oral History Review, 44/2, 322–347.
Kaźmierska, K., Waniek, K. (2020). Autobiografi czny wywiad narracyjny. Metodatechnika–analiza. Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego.
Leydesdorff , S. (2011). Surviving the Bosnian Genocide: The Women of Srebrenica Speak. Richardson, K. (trans.). Bloomington: Indiana University Press.
Marshall Clark, M. (2020, Аpril 16). Oral History of Disasters and Pandemics. Oral History Master’s Program Workshop Series. Columbia University. http://oralhistory.columbia.edu/calendar/oral-history-of-disasters-and-pandemics
Morgan, C., Perks, R., Stewart, M., Johnston, C. (2021, February 8). Advice on Remote Oral History Interviewing during the Covid-19 Pandemic. https://www.ohs.org.uk/wp-content/uploads/2021/02/Advice-on-remote-interviewing-during-the-Covid-19-Pandemic-v.70D0A-FINAL.pdf
Pascoe Leahy, C. (2022). The Afterlife of Interviews: Explicit Ethics and Subtle Ethics in Sensitive or Distressing Qualitative Research. Qualitative Research (Vol. 22. Issue 5: Hierarchy and Inequality in Research: Practices, Ethics and Experiences), 777–794. https://journals.sagepub.com/doi/epub/10.1177/14687941211012924
Petril, A., Hasanović, H. (2020). Voices from Srebrenica: Survivor Narratives of the Bosnian Genocide. Jeff erson, NC: McFarland.
Portelli, A. (2003). What Makes Oral History Diff erent. In R. Perks & A. Thomson (Ed.), The Oral History Reader. London; New York: Routledge, 63−74.
Reddy, W. (2001). The Navigation of Feeling: A Framework for the History of Emotions. New York: Cambridge University Press.
Reynolds, R. (2012). Trauma and Relational Dynamics of Life-History Interviewing. Australian Historical Studies, 43/1 (Biography and Life-Writing), 78–88.
Rolph, S., Atkinson D. (2010). Emotion in Narrating the History of Learning Disability. Oral History, 38/2, 53–63.
Sandick, P. (2012). Speechlessness and Trauma: Why the International Criminal Court Needs a Public Interviewing Guide. Northwestern Journal of International Human Rights, 11/1, 105–125.
Schrag, Z. (2007). Ethical Training for Oral Historians. Perspectives on history, 45/3. https://www.historians.org/research-and-publications/perspectives-on-history/ march-2007/ethical-training-for-oral-historians
Sylwia Urbańska, S., Jakub Gałęziowski, J., Patrycja Trzeszczyńska, P., & Anna Wylegała, A. (2022, Wrzesień 29). «Wojna, uchodźstwo i kryzys: etyka w projektach badawczo-dokumentacyjnych». Seminar projektu «24.02.2022, 5 rano: Świadectwa wojny». YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=ol8WVfWUkCY
Vaněk, M. (2017). Słuchać, poszukiwać, rozumieć. Nie tylko o dialogu interdyscyplinarnym i oral history. Wrocławski Rocznik Historii Mówionej, 7, 103–117.
Yow, V. (2015). Recording Oral History: A Guide for the Humanities and Social Sciences. Third edition. Lanham, MD: Rowman & Littlefi eld.
Yow, V. (2018). What can oral historians learn from psychotherapists? Oral History, 46/1, 33–41.
