«ОПАНУВАВ МЕНЕ ЯКИЙСЬ ВЕЛИКИЙ ДУХ СВОБОДИ…»: ЕТНОСОЦІАЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ В ГАЛИЧИНІ СЕРЕДОВИЩА «РУСИНІВ ПОЛЬСЬКОЇ НАЦІЇ»
DOI:
https://doi.org/10.33402/up.2023-16-42-86Ключові слова:
Галичина ХІХ ст., українсько-польські відносини, «русини польської нації» (gente Rutheni, natione Poloni), революція 1848–1849 рр. («Весна народів»), модерне націєтворенняАнотація
З’ясовано, що утворення в Галичині в першій половині ХІХ ст. середовища з двоступеневою ідентичністю – «русинів польської нації» (gente Rutheni, natione Poloni) – було одним із відгуків галичан на національну модернізацію, яка на початку відбувалася під польськими гаслами. До 1830-х років вона охопила всі групи галицького суспільства, заклавши основи для формування нової суспільної верстви – інтелігенції. Звернуто увагу, що перші покоління інтелігенції шукали способи поєднати нове розуміння нації з історичною традицією. Вони й стали сприятливим середовищем для творення множинних ідентичностей. Найважливішим у «русинів польської нації» було те, що вони вказували на перевагу національності над походженням. З одного боку, поява такого середовища свідчила про нерозвинутість у той час модерної русько-української національної пропозиції, а з іншого – стимулювала націоналізацію руського соціального простору. Зʼясовано, що середовище «русинів польської нації» не змогло би розвинутися, якби не український рух з його священницьким проводом і запереченням польської історичної традиції. Так само і новочасний український національний рух у Галичині на початку формувався в опозиції не тільки до польського руху, а й до двоступеневої ідентичності gente Rutheni, natione Poloni. Обґрунтовано особливу важливість для націоналізації громадського простору Галичини польського повстання 1830–1831 рр., а також зумовленого його поразкою сплеску конспіративної активності поляків у монархії Габсбурґів. Засвідчено, що легенда Листопадового повстання, оповита ореолом жертовності за ідеали свободи, захопила й деяку частину активної української молоді, яка не бачила можливості реалізувати себе в межах галицько-руського суспільства.Водночас виникали обставини, які уже в зародку перекреслювали перспективи «русинів польської нації». Однією з них була взаємодія соціальної та національної емансипації, яка з’явилася на порядку денному в Галичині під час повстання 1846 р.
Посилання
Андрохович, А. (1925). Львівське «Studium ruthenum». Записки Наукового товариства імени Шевченка (Т. 136–137: Праці Фільольоґічної секції), 43–105.
Андрохович, А. (1929). Львівське «Studium ruthenum». Записки Наукового товариства імени Шевченка (Т. 150: Праці Філологічної та Історично-філософічної секції), 1–80.
Балушок, В. (2007). Українська шляхта між польським та українським етносами. Народна творчість та етнографія, 6, 11–25.
Васянович, О. (2008). Традиційно-побутова культура галицької дрібної шляхти ХІХ – початку ХХ ст. у творчості Андрія Чайковського. Народна творчість та етнографія, 5, 99–105.
Вирський, Д. (2001). Станіслав Оріховський-Роксолан як історик та політичний мислитель. Київ; Кременчук: Видавництво Кременчуцького державного політехнічного університету.
Возняк, М. (1924). Як пробудилося українське народнє життя в Галичині за Австрії з 26 ілюстраціями. Львів: З друкарні Видавничої спілки «Діло».
Возняк, М. (1925). Авторство азбучної статті з 1834 р. Записки Наукового товариства імени Шевченка (Т. 136–1 37: Праці Фільольоґічної секції), 107–118.
Гербільський, Г. Ю. (1964). Розвиток прогресивних ідей в Галичині у першій половині ХІХ ст. (до 1848 р.). Львів: Видавництво Львівського університету.
[Головацький, Я.] (1885). Воспоминаніе о Маркіанѣ Шашкевичѣ и Иванѣ Вагилевичѣ (Изъ записокъ Якова Ф. Головацкого). Литературный Сборникъ / Издаваемый Галицко-Русскою Матицею подъ редакціею Богдана А. Дѣдицкого, 1, 10–36.
Головацький, Я. (2000). Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля у Л. В М. Вальо (упоряд. і прим.), Шашкевичіана (нова серія): зб. наук. праць (Вип. 3–4: «Руська Трійця» і Прикарпаття; «Руська Трійця» і культура слов’янського світу), 338–394.
Грицак, Я. (2006). Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856– 1886). Київ: Критика.
[Дідицький, Б.] (1906). Своежитьевыи записки Богдана А. Дѣдицкого / Оттискъ изъ «Вѣстника Народного Дома», (Ч. 1: Где-що до исторіи саморозвитія языка и азбуки Галицкой Руси). Львовъ: Печатня Ставропигійского Института, подъ управл. М. Рефця.
Заєць, Д. (2006). Формування уявлень про «руський народ» та історію «руських» земель у середовищі світської та духовної еліти «руських» (українських) воєводств Речі Посполитої. Сучасність: література, наука, мистецтво, суспільне життя, 10, 131–148.
Заярнюк, А. (2007). Ідіоми емансипації. «Визвольні» проєкти і галицьке село у середині ХІХ століття. Київ: Критика.
Зубрицький, М. (2013). Причинки до історії руського духовенства в Галичинї від 1820–1853 р. В Ф. Сисин (гол. редкол.), Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали: у 3 т. (Т. 1: Наукові праці). Львів: Літопис, 516–541.
Кабузан, Н. В. (1985). Украинское население Галиции, Буковины и Закарпатья в конце XVIII – 30-х годах ХХ в. Советская этнография, 3, 72–86.
Капій, М. (1912–1914). Іван Далібор Вагилевич. Його житя та письменська діяльність. Рукопис. Центральний державний історичний архів України, м. Львів, ф. 309 (Наукове товариство імені Шевченка, м. Львів), оп. 1. спр. 1405. арк. 1–250.
Качараба, С. (2008). Етнодемографічний розвиток Галичини за умов австрійського панування. В С. Макарчук (відп. ред.), Галичина: етнічна історія: Тематичний збірник статей. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 116–129.
Кирчів, Р. (2002). Цикл шляхетських повістей Андрія Чайковського. В Б. З. Якимович, З. Т. Грень, О. В. Седляр (упоряд. і ред.), Андрій Чайковський. Спогади. Листи. Дослідження: у 3 т. 3. Львів, 351–366.
Кревецький, І. (1907). Фальшованнє метрик для польських повстанцїв з 1830– 31 рр. (Причинок до характеристики галицько-руського духовенства першої половини ХІХ ст.). [Окремий відбиток із «Записок НТШ»]. [Львів]. (= Кревецький, І. (1907). Фальшованнє метрик для польських повстанцїв з 1830–1831 рр. Причинок до характеристики галицько-руського духовенства першої половини ХІХ ст. [Додаток: текст одного документа]. Записки Наукового товариства імени Шевченка, 77, 107–113).
Кріль, М., Лешкович, Н. (2006). «Товариство руської шляхти в Галичині» і його діяльність. Дрогобицький краєзнавчий збірник, 10, 702–733.
Куций, І. (2006). Українська науково-історична думка Галичини (1830– 1894 рр.): рецепція національної історії. Тернопіль: Джура.
Лисяк-Рудницький, І. (1994a). Іполіт Володимир Терлецький. В Ф. Сисин (відп. ред.), Я. Грицак (упоряд.), Іван Лисяк-Рудницький. Історичні есе: в 2 т., 1. Київ: Основи, 221–249.
Лисяк-Рудницький, І. (1994b). Українці в Галичині під австрійським пануванням. В Ф. Сисин (відп. ред.), Я. Грицак (упоряд.), Іван Лисяк-Рудницький. Історичні есе: в 2 т., 1. Київ: Основи, 413–450.
ЛННБ-1: Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України. Відділ рукописів (ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів), ф. 2 (Бібліотека «Народного дому»), спр. 554, арк. 3–6: Звернення Головної руської ради до місцевих руських рад: Миръ вамъ Братя. Зъ Ради головнои рускои во Львовѣ дня 17 Юлия 1848.
ЛННБ-2: ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 47 (Юстин Желеховський), спр. 51: «Родоводъ семьи Желеховскихъ».
ЛННБ-3: ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 47 (Юстин Желехов- ський), спр. 47: Спогади Ю. Желеховського про Е. Черкавського і М. Зиблікевича, арк. 1–13.
ЛННБ-4: ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 103 (Архів Сапєгів з Красічина), спр. 148/IId: Акти Комітету руських земель (Akta Komitetu Ziem Ruskich), 1831 р., док. 8: «Akt przystąpienia do powstania narodowego obywateli Podola i Ukrainy», без місця і дати.
Мозер, М. (2011). Українська («руська») мова галицьких поляків і полонофілів у 1830–1848 рр. В Мозер, М. Причинки до історії української мови. 3-тє вид., перегл. і поправл. Вінниця: Нова книга, 562–601.
Монолатій, І. С. (2012). Інші свої. Політична участь етнічних акторів пізньогабсбурзьких Галичини і Буковини. Івано-Франківськ: Лілея-НВ.
Мончаловскій, О. А. (1899). Житье и дѣятельность Ивана Наумовича. Львовъ: Изданіе политичного Общества «Русская Рада» во Львовѣ.
Мудрий, М. (2021). З’їзд руських учених і розпад Руського собору. Записки Наукового товариства імені Шевченка (Т. 274: Праці Історично-філософської секції), 366–394.
Мудрий, М. (2022). «Не все правда, що там сказано, а много правди замол- чано»: ідейно-культурний клімат у Галичині в переддень «Весни народів». Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, 15, 46–80. https://doi. org/10.33402/up.2022-15-46-80
[Наумович, І.] (1926). [Автобіографія]. В Собраніе сочиненій И. Г. Наумовича: в 3 т. (Первое полное изданіе. Стараніями и трудами «Комитета по чевствованію памяти Наумовича»), 1/1. Львовъ, 1–31.
Нечиталюк, М. (2002). Цінний документ до біографії Андрія Чайковського. В Б. З. Якимович, З. Т. Грень, О. В. Седляр (упоряд. і ред.), Андрій Чайковський. Спогади. Листи. Дослідження: у 3 [4] т., 3. Львів, 211–236.
Огляд часописий. («Gaz[eta] Narodowa» hejże na Soplicę! з окликом Alleluja!) (1913, 27 (14) березня). Руслан: Християньско-суспільний дневник, 68.
[Окуневський, Я.] Перекинчики. (Підпис: 20/ІІІ 1904. Я. О-ский). (1904, 10 (23) березня; 16 (29) березня). Діло.
Олесницький, Е. (1935). Сторінки з мого життя (Ч. 1: 1860–1890; Ч. 2: 1890–1897). Львів: Накладом Видавничої спілки «Діло», 252.
Оріховський, С. (2004). Твори (В. Литвинов, пер. з лат. та старопол.). Київ: Дніпро.
Павлишин, О. (2000). Соціально-політичний портрет українського проводу Галичини та Буковини в революції 1918–1919 років. Україна модерна, 4–5, 187–245.
Плохій, С. (2015). Походження слов’янських націй. Домодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусі (М. Климчук і Т. Цимбал, пер. з англ.). Київ: Критика.
Послѣднû рускû борцѣ зъ польскихъ повстань (1888, 18 (30) серпня). Діло, 182.
Посмертнû оповѣстки. О. Теодоръ Кульчицкій (1888, 8 (20) серпня). Діло, 174.
Ревакович, Т. (1896). Згадки з житя свого і своєї родини. Рукопис / Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України. Відділ рукописів (ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів), ф. 167 (Левицький І. О.), оп. 2, спр. 2678, арк. 9–22 (Опубл.: Мудрий, М. (2006). «Згадки з життя свого і своєї родини»: Спогади Тита Реваковича як джерело до історії Галичини ХІХ століття. Записки Наукового товариства імені Шевченка, (Т. 252: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін, 708–762) [текст спогадів: 745–756]).
Руда, О. (2006). Оцінка Люблінської унії 1569 р. у польській історіографії кінця ХІХ – початку ХХ ст. В Л. Зашкільняк, Є. Матерніцький (ред.), Багатокультурне історичне середовище Львова в ХІХ і ХХ століттях / Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX wieku, 4. Львів; Жешув, 316–331.
Руска и польска народность въ Галиціи (1866, 26 березня (7 квітня); 2 (14) квітня). Слово.
Савченко, Ф. (1930). Листування Я. Головацького з О. Бодянським (1843– 1876 рр.). В М. Грушевський (ред.), За сто літ. Матеріяли з громадського і літературного життя України ХІХ і початків ХХ століття (Кн. 5). Харків; Київ, 121–169.
Сас, П. (1993). С. Оріховський, Й. Верещинський: політико-правові концепції державного устрою. Польсько-українські студії (Т. 1: Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість: матеріали Міжнародної наукової конференції (Кам’янець-Подільський, 29–31 травня 1992 р.)). Київ: Либідь, 62–68.
Сас, П. М. (1998). Політична культура українського суспільства (кінець XVI – перша половина XVII ст.). Київ: Либідь.
Середа, О. (2000). Aenigma ambulans: о. Володимир (Іпполит) Терлецький і «руська народна ідея» в Галичині. Україна модерна, 4–5, 81–104.
Сисин, Ф. (1992). Поняття нації в українській історіографії 1620–1690 рр. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: зб. наук. праць, 1, 49–79.
Сисин, Ф. (2006). «Отчизна» у політичній культурі України початку XVIII століття. Україна модерна, 10, 7–19.
Сливка, Л. (2009). Галицька дрібна шляхта в Австро-Угорщині (1772–1914 рр.). Івано-Франківськ: Місто НВ.
Стеблій, Ф. І. (упоряд., відп. ред.). (1989). «Русалка Дністрова»: Документи і матеріали. Київ: Наукова думка.
Стеблій, Ф. (1997). Українці – співучасники політичних планів князя Адама Чарторийського щодо Росії в 40-х рр. ХІХ ст. (На маргінесі праць Яна Козіка). Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze, 5–6, 261–276.
Студинський, К. (1907, 1908). Польські конспірації серед руських питомцїв і духовеньства в Галичинї в роках 1831–46. Записки Наукового Товариства імени Шевченка, 80, 53–108; 82, 87–177.
[Студинський, К.] (1916). Львівська духовна Семинария в часах Маркіяна Шашкевича (1829–1843) / написав Др. Кирило Студинський. Львів: Накладом Наукового Товариства імени Шевченка.
Тершаковець, М. (1907a). Короткий огляд національних та полїтично-суспільних течій в Галицькій та Угорській Руси. В Тершаковець, М. Матеріяли й замітки до історії національного відродження Галицької Руси в 1830 та 1840 рр. Додаток: До історії москвофільства в Угорській Руси. Львів: Накладом Наукового Товариства імени Шевченка, І–XVII.
Тершаковець, М. (1907b). Матеріяли й замітки до історії національного від- родження Галицької Руси в 1830 та 1840 рр. Додаток: До історії москвофільства в Угорській Руси. Львів: Накладом Наукового Товариства імени Шевченка.
Тершаковець, М. (1908). Галицко-руске лїтературне відродженє. Львів: Накладом автора.
Тишкевич, М. (1928). Уривки з спогадів. Літературно-науковий вістник, 95, 229–241; 96, 29–36, 250–270; 97, 52–58.
Турій, О. (2003). Греко-Католицька Церква та українська національна ідентичність у Галичині. Ковчег. Науковий збірник із церковної історії (Ч. 4: Еклезіяльна й національна ідентичність греко-католиків Центрально-Східної Європи), 67–85.
Франко, І. (1986). Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині. В Іван Франко, Зібрання творів: у 50 т. (Т. 47: Історичні праці (1898–1913)). Київ: Наукова думка, 7–122.
ЦДІАУЛ: Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІА- УЛ), ф. 201 (Греко-католицька митрополича консисторія, м. Львів), оп. 4, спр. 3464, арк. 1–4: Лист правління (виділу) Руської ради до митрополита Йосифа (Сембратовича), Львів, 9 (21) вересня 1880 р., підписи: І. Добрянський, заступник голови «Руської ради»; В. Площанський, секретар.
Шандра, В., Аркуша, О. (2022). Україна в XIX столітті: доба модернізації. Київ: Академперіодика.
Шах, С. (1961). О[тець] Маркіян Шашкевич та галицьке відродження. Ювілейне видання у 150-ліття народин поета. Париж; Мюнхен: Український християнський рух.
Шпорлюк, Р. (1991). Українське національне відродження в контексті європейської історії кінця XVIII – початку ХІХ століть. Україна. Наука і культура, 25, 159–167.
Щурат, В. (1919). На досвітку нової доби. Статті й замітки до історії від- родження Гал[ицької] України. Львів: Накладом книгарні Наукового Товариства ім. Шевченка.
Яковенко, Н. (1994). Gente Ruthenus natione Polonus – зміст і еволюція поняття у баченні В’ячеслава Липинського. В Я. Пеленський (ред.), В’ячеслав Липинський: історико-політологічна спадщина і сучасна Україна. Київ; Філадельфія, 97–102.
Яковенко, Н. (2008). Українська шляхта з кінця XIV – до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. 2-ге вид., перегл. і випр. Київ: Критика.
Alleluja! (1913, 23 marca). Gazeta Narodowa.
Althoen, D. (2003). Natione Polonus and the Naród Szlachecki. Two Myths on National Identity and Noble Solidarity. Zeitschrift für Ostmitteleuropa-Forschung, 52, 475–508.
Arkusza, O., Mudryj, M. (2012). XIX-wieczna arystokracja polska w Galicji Wschodniej wobec ruskich (ukraińskich) aspiracji narodowych. Krakowskie Pismo Kresowe (Vol. 4: Galicja jako pogranicze kultur), 145–171.
Barycz, H. (1963). Kazimierz Józef Turowski i jego «Biblioteka Polska». In H. Barycz, Wśród gawędziarzy, pamiętnikarzy i uczonych galicyjskich. Studia i sylwety z życia umysłowego Galicji XIX w. I. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 240–317.
Budzyński, Z. (1993). Ludność pogranicza polsko-ruskiego w drugiej połowie XVIII wieku: stan, rozmieszczenie, struktura wyznaniowa i etniczna (T. 1, 2: Dokumen- tacja statystyczna i kartografi czna). Przemyśl; Rzeszów: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Pedagogicznej.
Budzyński, Z. (1997). Dystans i ruchliwość międzygrupowa w środowisku wielokulturowym. Speczyfi czne formy i dynamika na przykładzie pogranicza polsko-ruskiego w epoce nowożytnej. Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Pedagogicznej w Rzeszowie. Seria Społeczno-Pedagogiczna i Historyczna. Historia, 6/23, 29–44.
Charytański, J. (1966). Życie narodowe w galicyjskiej szkole pierwszej połowy XIX w. Studia Theologica Varsaviensia, 4/2, 101–137.
Chlebowczyk, J. (1974). Językowo-narodowościowe aspekty reform absolutyzmu oświeconego. Studia Historyczne, 17/1 (64), 3–30.
Chynczewska-Hennel, T. (1998). Gente Ruthenus – Natione Polonus. Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze (Z. 6–7: Spotkania polsko-ukraińskie), 35–44.
Chynczewska-Hennel, T., Jakowenko, N. (2000). Społeczeństwo – religia – kul- tura. In T. Chynczewska-Hennel, N. Jakowenko (red.), Między sobą. Szkice historyczne polsko-ukraińskie. Lublin, 111–151.
Daszyk, K. K., Kargol, T., Szubert, T. (red.). (2016). Rok 1846 w Krakowie i Ga- licji: odniesienia, interpretacje, pamięć. Kraków: Towarzystwo Wydawnicze «Historia Iagellonica».
Djakow, W. A., Kieniewicz, S., Śliwowicka, W., Steblij, F. S. (red.). (1984). Społeczeństwo polskie i próby wznowienia walki zbrojnej w 1833 roku / Польськое общество и попытки возобновления вооруженной борьбы в 1833 году. Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk; Łódź: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, VIII+807 s., [16] s. tabl. (Polskie ruchy społeczno-polityczne i życie literackie 1832–1855. Studia i materiały / Польское общественное движение и литературная жизнь 30–50 годов ХІХ века. Исследования и материалы).
Domański, T. E. (2000). Epoka Powstania Listopadowego. Lublin: Norbertium.
Handelsman, M. (1937). Ukraińska polityka ks. Adama Czartoryskiego przed wojną Krymską. Warszawa.
[Horoszkiewicz, J.] (1871). Gente Ruthenus, natione Polonus. Podstawa do zgody w narodzie. Lwów: Nakładem Andrzejewicza.
Janowski, M. (2008). Narodziny inteligencji 1750–1831. Warszawa: Neriton.
Jewuła, Ł. (2013). Galicyjskie miasta i miasteczka oraz ich mieszkańcy w latach 1772–1848. Kraków: Towarzystwo Wydawnicze «Historia Iagellonica».
Kieniewicz, S. (1950). Konspiracje galicyjskie (1831–1845). Warszawa: Książka i Wiedza.
Knot, A. (1975). Michalewicz Mikołaj (1792–1846). Polski Słownik Biografi czny, 20/3(86). Wrocław etc., 571–572.
Koehler, K. (2004). Stanisław Orzechowski i dylematy humanizmu renesansowego. Kraków: ARCANA.
Kozik, J. (1973). Ukraiński ruch narodowy w Galicji w latach 1830–1848. Kraków: Wydawnictwo Literackie.
Kwiecińska, M. (2009). Drobna szlachta w Galicji – między polskim a ukraińskim ruchem narodowym. Sprawy Narodowościowe. Seria Nowa, 34, 83–97.
Mochnacki, K. (1950). Pamiętnik spiskowca i nauczyciela 1811–1848. Kraków.
Moklak, J. (2021). Początki Studium Ruthenum. Przyczynek do dziejów szkolnictwa ukraińskiego w Galicji, 1779–1787. Galicja. Studia i materiały, 7, 30–45.
Orzechowski, S. (1972). Wybór pism. Wrocław etc.
Radimsky, J. (1951). Wykaz polskich więźniów politycznych w Szpilbergu 1839–1848. Sobótka, 6, 173–188.
Rozdolski, R. (1962). Stosunki poddańcze w dawnej Galicji, 1–2. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
Rozdolski, R. (1992). Untertan und Staat in Galizien: die Reformen unter Maria Theresia und Joseph II. Mainz: Philipp von Zabern.
Smarzewski, M. (1962). Pamiętnik 1809–1831. Wrocław; Warszawa: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
Smarzewski, M. Pamiętniki [від початку ХІХ ст. до 1850 р., рукопис]. Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України. Відділ рукописів, ф. 59 (Козловські), спр. 328, арк. 513–681 [події 1848 р.].
Steblij, F. I. (1984). Polskie spiski lat trzydziestych XIX w. a społeczeństwo ukraińskie w Galicji. In W. A. Djakow, S. Kieniewicz, W. Śliwowicka, F. S. Steblij (red.), Społeczeństwo polskie i próby wznowienia walki zbrojnej w 1833 roku / Польськое общество и попытки возобновления вооруженной борьбы в 1833 году. Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk; Łódź: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 106–118.
Ślusarek, K. (1994). Drobna szlachta w Galicji 1772–1848. Kraków: Księgarnia Akademicka.
Świątek, A. (2014). Gente Rutheni, natione Poloni. Z dziejów Rusinów narodowości polskiej w Galicji. Kraków: Księgarnia Akademicka.
Tyrowicz, M. (1970). Próby wciągnięcia wsi wschodnio-galicyjskiej do konspiracji demokratyczno-rewolucyjnej (1833–1839). Rocznik Naukowo-Dydaktyczny WSP w Krakowie. Prace Historyczne, 5/35, 133–144.
Walicki, A. (2000). Idea narodu w polskiej myśli oświeceniowej. Warszawa: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.
Wapiński, R. (1994). Mit dawnej Rzeczypospolitej w epoce porozbiorowej. In W. Wrzesiński (red.), Polskie mity polityczne XIX i XX wieku. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 77–92.
Wendland, A. V. (2001). Die Russophilen in Galizien. Ukrainische Konservative zwischen Österreich und Rußland, 1848–1915. Wien: Der Österreichischen Akademia der Wissenschaften. (= Вендланд, А. В. (2015). Русофіли Галичини. Українські консерватори між Австрією та Росією, 1848–1915. (Х. Назаркевич, пер. з нім.; М. Мудрий, наук. ред.). Львів: Літопис.
Wereszycki, H. (1986). Pod berłem Habsburgów. Zagadnienia narodowościowe. Kraków; Wrocław: Wydawnictwo Literackie.
Wroński, A. (1993). Powstanie Listopadowe na Wołyniu, Podolu i Ukrainie. War- szawa: Neriton.
ZNiO: Zakład Narodowy im. Ossolińskich we Wrocławiu (ZNiO we Wrocławiu). Rkps 11560/I: Ruchawka lwowska w marcu 1848. Brulion źródłowego opracowania [Автор невідомий, не раніше 1892 р.].
[Zaleski, W.] (1833). Pieśni polskie i ruskie ludu galicyjskiego. Z muzyką instrumentowaną przez Karola Lipińskiego / Zebrał i wydał Wacław z Oleska. Lwów: Nakładem Franciszka Pillera.
Żaliński, H. (1976). Kształt polityczny Polski w ideologii Towarzystwa Demokratycznego Polskiego (1832–1846). Wrocław; Kraków: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich – Wydawnictwo.
Zięba, A. A. (1995). Gente Rutheni, natione Poloni. Z problematyki kształtowania się ukraińskiej świadomości narodowej w Galicji. Prace Komisji Wschodnioeuropejskiej / Polska Akademia Umiejętności. Wydział Historyczno-Filozofi czny, 2, 61–77.
