ВІДНОСИНИ «ПРОСВІТИ» З ПОЛЬСЬКОЮ ВЛАДОЮ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

Автор(и)

  • Іван ЗУЛЯК Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Автор https://orcid.org/0000-0003-3758-2019
  • Андрій КЛІШ Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Автор https://orcid.org/0000-0001-6074-6064

DOI:

https://doi.org/10.33402/up.2018-11-99-107

Ключові слова:

«Просвіта», Східна Галичина, відносини, польська влада, міжвоєнний період

Анотація

У публікації основну увагу звернено на проблему відносин польської влади з «Просвітою». Висвітлено складні несприятливі умови, у яких перебувало Товариство у Східній Галичині в міжвоєнний період. Польська влада спрямовувала свої зусилля на знищення українського національного і культурного життя, перетворивши захоплені землі в інтегральну частину Польської держави. В умовах дискримінації з боку влади «Просвіта» зуміла не лише відновити свою працю, але й налагодити просвітницьку роботу в регіоні. Вона посідала чільне місце в культурно-просвітньому житті Східної Галичини, була достатньо впливовою силою, яка своєю розгалуженою мережею осередків охопила майже всі повіти. У міжвоєнний період «Просвіта» перебувала в опозиції до влади, однак виражала це в ненасильницькій формі. До того ж у сере довищі Товариства були представники різних партій та орієнтацій, що, своєю чергою, накладало певний негативний відбиток на його функціонуванні. Інституція дотримувалася позиції, що потрібно зберегти і примножити ті здобутки, яких досягли українці за часів Австро-Угорщини, уникаючи будь-яких політичних впливів. Однак певною  мірою орієнтація на здобутки минулих часів не сприяла поступу в поширенні культурно-просвітніх знань, які пропагувала «Просвіта».Для відновлення функціонування Товариства не було необхідних умов,  польська влада не вважала за потрібне сприяти діяльності «Просвіти». Тому важливо було відновити діяльність філій та читалень хоча б на рівні довоєнного часу, організувати гуртки самоосвіти з метою ліквідації неписьменності, особливо серед молоді, створити бібліотеки на базі місцевих читалень, залучити нових членів до лав інституції.

Посилання

Dolynshchyna. Serednovichni metody (1923, Travnia 15). Dilo, 3 [in Ukrainian].

Dopysy. (Proval demagogii) (1928, Kvitnia 22). Dilo, 5 [in Ukrainian].

Eksploatatsiia pratsi na «kresakh» (1924, Sichnia 6). Dilo, 3 [in Ukrainian].

Halushchynskyi, M. Na rozdorizhzhi (1928, Kvitnia 15 ). Dilo, 6 [in Ukrainian]. Hlynianshchyna. Peresliduvannia chytalnianoho rukhu (1923, Chervnia 15). Dilo, 6 [in Ukrainian].

Hunchak, T. (1993) Ukraina: persha polovyna ХХ stolittia: Narysy politychnoi istorii. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Magalias S. (1937). Spys skonfi skovanykh i zaboronenykh ukrainskykh knyzhok ta drukiv v Polshchi. Poradnyk dlia bibliotek. Do 30. chervnia 1937 r. Nakladom Tovarystva «Prosvita». Z drukarni «Dila». Lviv [in Ukrainian].

Magalias, S. (1932). Spys skonfi skovanykh i zaboronenykh ukrainskykh knyzhok ta drukiv v Polshchi. Poradnyk dlia bibliotek. Nakladom T-va «Prosvita». Z drukarni Vyd. Sp. «Dilo». Lviv [in Ukrainian].

Peresliduvannia ukrainskoho kulturnoho rukhu. Novi try fakty (1924, Bereznia 20). Dilo, 3 [in Ukrainian].

Pokhid proty t-va «Prosvita». Povedinka ternopilskoho voievidstva suproty chytalen «Prosvity» (1924, Kvitnia 24). Dilo, 4 [in Ukrainian].

Pokhid proty ukrainskoi shkoly. Peremina ukr. shkil na polski (1924, Sichnia 25). Dilo, 4 [in Ukrainian].

Revizii y areshtuvannia (1930, Travnia 31). Dilo, 5 [in Ukrainian].

Statut Tovarystva «Prosvita» Ukhvalenyi Nadzvychainymy Zahalnymy Zboramy u Lvovi, dnia 5. Marta 1924 r. Pryniatyi do vidoma reskryptom lvivskoho Voievidstva z dnia 2. maia 1924. r. ch. 4883/24/I/3 (1924). Lviv [in Ukrainian].

Ukrainski sviashchenyky maiut pravo perepysuvatysia z derzhavnymy vlastiamy po ukrainsky (1930, Chervnia 8). Narodna sprava. Ukrainskyi tyzhnevyi chasopys. 23(88), 1 [in Ukrainian].

Завантаження

Опубліковано

2025-05-23